Вищий адміністративний суд України у складі:

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі на постанову Господарського суду Запорізької області від 8 листопада 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі від 26 травня 2009 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопользеленстрой"до Управління Пенсійного фонду в м. Мелітополі про визнання нечинною вимоги від 06.08.2007р № Ю-1325, -

Постановою Господарського суду Запорізької області від 8 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі від 26 травня 2009 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є суб'єктом малого підприємництва - платником єдиного податку. В листопаді 2005р. відповідачем було проведено перевірку правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Пенсійного фонду України ТОВ "Мелітопользеленстрой". За результатами перевірки складено акт №54 від 24.11.2005р., в якому зазначено, що позивачем незадекларовані зобов'язання по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2004р. по 30.09.2005р., в результаті чого сума боргу по цим платежам станом на 01.10.2005р. складає 65855,70грн.

За наслідками перевірки позивачу вимога на суму донарахованих внесків виставлена не була. Частина суми донарахованих внесків до акту перевірки №54 від 24.11.2005р. 52214,66грн. була включена у суму вимоги 06.08.2007р., тобто спірною вимогою №10-1325 від 06.08.2007р. визначено суму недоїмки позивача станом на 01.08.2007р. в сумі 52403,40коп.

Підстави, порядок складання та надсилання територіальними органами Пенсійного фонду України страхувальникам, які мають недоїмку, вимог про їх сплату, а також порядок їх узгодження та підстави оскарження в судовому порядку визначено частиною 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі –"Закон № 1058").

Так, відповідно до частини 3 статті 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (z0064-04) (надалі –"Інструкція").

Частиною 8 Інструкції (z0064-04) визначено порядок стягнення заборгованості зі страхувальників.

Так, відповідно до пункту 8. 1 Інструкції (z0064-04) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції (z0064-04) , у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі –недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками. Вимога формується на суму боргу, який не менше 10 грн.

Згідно з абзацом 1 пункту 8.3 Інструкції (z0064-04) вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (z0064-04) (для страхувальника – юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (z0064-04) (для страхувальника - фізичної особи).

Відповідно до пункту 8.2 Інструкції (z0064-04) , органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про нарахування сум страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У першому випадку вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки, а у другому випадку вимога надсилається щомісяця протягом п’яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У пункті 8.3 Інструкції (z0064-04) зазначено, що вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формами згідно з додатками 9, 10 цієї Інструкції (z0064-04) .

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією (254к/96-ВР) межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Проте, відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не була виставлена вимога ПФУ на суму донарахованих внесків одночасно з актом перевірки, а суми донараховані за цим актом, були безпідставно занесені до картки особового рахунку платника страхових внесків, що позбавило позивача законного права на її оскарження.

Таким чином, враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем порушено вимоги статті 106 Закону № 1058,оскільки не було узгодження акту перевірки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі відхилити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 8 листопада 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі від 26 травня залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.