Вищий адміністративний суд України у складі:

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до спільного підприємства "Вітмарк-Україна"у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, -

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.05.2007 року фахівцями Одеського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів була проведена перевірка щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів Спільним підприємством "Вітмарк - Україна"у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, за наслідками якої встановлено наступні показники: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 1 312 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 24 особи, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях 52 особи, фонд оплати праці штатних працівників 9 144,80 грн., середньомісячна заробітна плата штатного працівника - 6 970,12 грн.

Згідно Звіту Спільного підприємства "Вітмарк - Україна"у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007р. середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік складала 1312 осіб.

Таким чином, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог зазначеного Закону для СП "Вітмарк-Україна"у формі ТОВ у 2007 році склала 52 особи. (1312 х 4% = 52).

Разом з тим, відповідно до звітності про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 р., яку було подано СП "Вітмарк-Україна"у формі ТОВ до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, фактична кількість інвалідів працюючих на Підприємстві склала 24 особи.

Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 198 442,10 грн.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі, з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. І ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. І ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, суд першої інстанції надійшов вірного висновку, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Стаття 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України позивачем не надано, а тому в останнього не було підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.