Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Островича С.Є., Степашка О.І.

розглянувши у письмовому

провадженні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково Комерційна Фірма "Контур"

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009

у справі № 6/99 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Комерційна Фірма "Контур"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009, в задоволенні позову ТОВ "Науково-комерційна фірма "Контур" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.08.2007 № 0098761512/0 відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ "Науково-комерційна фірма "Контур"просить скасувати постановлені у справі судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Податковим повідомленням - рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.08.2007 № 0098761512/0 за затримку на 16 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 № 2181-III (далі – Закон № 2181-ІІІ (2181-14) ) на позивача накладений штраф у сумі 2455,00 грн., що становить десять відсотків від 24550,00 грн. - узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток за декларацією з податку на прибуток підприємств за І квартал 2007 року.

В судовому процесі встановлено, що податкове зобов’язання, задеклароване позивачем за І квартал 2007 року в сумі 24550,00 грн., було сплачене згідно платіжного доручення № 102 від 15.05.2007 на рахунок № 31117009700011 код платежу 11021000 "податок на прибуток приватних підприємств", тоді як з 2007 року позивач мав сплачувати податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств за кодом бюджетної класифікації 11020300 "податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів".

25.05.2007 позивач звернувся до податкового органу про перерахування сплаченого податку в сумі 24550,00 грн. з рахунку № 31117009700011, код платежу 11021000 на рахунок № 31117009700011, код платежу 11020300 (а.с. 8).

Відповідно до частини 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування"від 25.06.1991 № 1251-XII, чинного до 1 січня 2011 року, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України (частина 1 ст. 11 цього Закону).

Згідно із частиною 2 ст. 12 Закону № 1251-XII фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у встановлений законом термін.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку виконання державного бюджету за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 за № 131 (z0067-01) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 67/5258 (z0067-01) ), платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника перераховує грошові кошти через СЕП НБУ на рахунки, відкриті в обласному управлінні Державного казначейства України в розрізі районів та кодів бюджетної класифікації доходів.

Відповідальність згідно пункту 2.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 за № 22 (z0377-04) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 № 377/8976 (z0377-04) ), за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 за № 276 (z0843-05) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 № 843/11123 (z0843-05) ), інформацію про реквізити відкритих рахунків для зарахування платежів до бюджетів органи державної податкової служби одержують від органів Державного казначейства України відповідно до Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 № 74/194, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за № 436/6724 (z0436-02) (із змінами). Інформацію про реквізити зазначених рахунків органи державної податкової служби доводять до платників податків шляхом їх розміщення на дошці податкових оголошень, установленій на доступному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

Із системного аналізу наведених норм слід зробити висновок, що платник податків повинен самостійно визначити податкові зобов'язання та сплатити їх у законодавчо встановлені строки до бюджетів на відповідні рахунки органів Державного казначейства України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд обґрунтовано виходив з того, що порушення позивачем строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток мало місце, а відтак застосування штрафних санкцій є правомірним.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-комерційна фірма "Контур"залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.