Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Островича С.Е.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судових засідань: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо-Інвест"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010 року

по справі № 2а-6626/10/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо-Інвест"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

за участю Прокуратури Житомирської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Благо-Інвест" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень №0000232301/0 від 29.01.2010 р., №0000232301/1 від 23.03.2010 р., №0000232301/2 від 17.05.2010 р., №0000232301/3 від 28.07.2010 р.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року у даній справі позов задоволено та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення з мотивів безпідставності їх прийняття.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010 року скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з огляду на безпідставність заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка дотримання ТОВ "Благо-Інвест" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.08.2006 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки встановлено порушення Позивачем вимог пп. 1.22.2 п.1.22 ст.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №334/94-ВР (334/94-ВР) ), в результаті чого Товариством було занижено податок на прибуток за період з 4 кварталу 2006 року по 1 півріччя 2009 року включно на 2975195,00 грн.

На підставі акту перевірки та в результаті процедури адміністративного оскарження, відповідно до п.17.1.6, п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – Закон №2181-III (2181-14) ) ДПІ у м. Житомирі було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0000232301/0 від 29.01.2010 р., №0000232301/1 від 23.03.2010 р., №0000232301/2 від 17.05.2010 р., №0000232301/3 від 28.07.2010 р., якими визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5524774,00 грн., в т.ч. за основним платежем 2975195,00грн. та 2549579,00грн. штрафні санкції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що грошові кошти, надані підприємству у вигляді "чистих внесків" є поворотною фінансовою допомогою, а відтак ТОВ "Благо-Інвест" в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону №334/94-ВР не включило відповідні суми до складу валового доходу. Крім того, позивачем надавалися послуги за відсутності відповідної ліцензії.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Судами встановлено, що ТОВ "Благо-Інвест" здійснювало залучення коштів від фізичних осіб згідно програм "Інвест", "Інвест-Економний" та "Благоустрій". Дані програми базуються на створенні груп учасників, метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу на досить тривалий час, у порядку та на умовах, передбачених договором та додатками до нього.

Приписами п.п. 1.1 ст. 1 цивільно-правових договорів, що укладалися до зазначених програм, визначено, що цим договором підприємство (адміністратор) за дорученням учасника зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного у додатку 1 доданого договору, на умовах діяльності програм "Інвест", "Інвест-Економний" та "Благоустрій". Послуги, які є предметом договору, надаються шляхом формування груп учасників зазначених програм "Лідер Плюс", метою яких є придбання товару, отримання позики для учасника за рахунок фонду групи.

Внески від фізичних осіб розподілено на три групи - реєстраційні внески, адміністративні внески, чисті внески. Отримані від фізичних осіб реєстраційні та адміністративні внески ТОВ "Благо-Інвест" використовувало для фінансово-господарської діяльності, зокрема здійснювало взаєморозрахунки із суб'єктами господарської діяльності. Відповідно до п. 1.3 договору учасник доручив адміністратору використовувати суми чистих внесків для формування фонду групи та його розподілу, а також здійснювати оплату товару на користь учасників групи чи надавати відповідні суми у позику.

Згідно статті 1 Закону №334/94-ВР поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платникові податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, що не передбачають нарахування відсотків або надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами". Згідно зазначеного визначення договором, за яким надається поворотна фінансова допомога є лише договір позики.

Таку позицію поділяє і ДПА України в узагальнюючому податковому роз'ясненні щодо застосування пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги, затвердженому наказом ДПА України №26 від 24.01.2003 р. (v0026225-03)

При проведенні перевірки та ухваленні рішення про визначення позивачу зазначених податкових зобов'язань контролюючим органом не враховано зазначене податкове роз'яснення ДПА України та допущено порушення зазначених правових норм.

Виходячи із даного законодавцем визначення поворотної фінансової допомоги, для можливості віднесення сум коштів до такого виду допомоги необхідні такі умови:

- суми коштів передаються платникові податку у користування;

- договір не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами;

- необхідна наявність укладеного договору, в якому чітко обумовлюються умови надання фінансової допомоги та строки її повернення.

Укладені між громадянами та ТОВ "Благо-Інвест" договори не передбачають повернення чистих внесків навіть по закінченні дії договорів. Відповідні договори передбачають залучення цільових грошових коштів фізичних осіб з метою їх подальшого використання для придбання товарів цими особами через придбання їх у групах. При цьому придбання у групах товару здійснюється шляхом використання об'єднаних коштів учасників групи для придбання товарів кожному з цих учасників за рахунок періодичних платежів учасників групи. Групою є персонально визначене коло осіб, що формується адміністратором (ТОВ "Благо-Інвест") для придбання кожним з учасників групи певного виду товару за рахунок об'єднання грошових коштів цих учасників. Тобто кожен учасник групи перераховує цільові кошти на рахунки адміністратора з метою придбання певного виду товару. Ці кошти ТОВ "Благо-Інвест" не має права використовувати на свій розсуд або іншим чином ними розпоряджатися, що прямо передбачено в п. 1.3 вказаного договору. Відповідно до умов додатку №2 до договору "Фонд групи - це сума чистих внесків, сплачених учасниками, що витрачаються на їх користь і знаходяться на спеціальному рахунку в установі банку".

Між громадянином та ТОВ "Благо-Інвест" укладається відповідний договір про надання послуг з адміністрування придбання в групах, за яким ТОВ "Благо-Інвест" зобов'язується забезпечити придбання товару для громадянина, який зобов'язується сплатити ціну товару та вартість наданих послуг. Умови укладених зазначених договорів не передбачають набуття права власності Адміністратора на чисті внески громадян, на яких не нараховуються відсотки, чисті внески не є платою за участь учасника у програмі. Відповідно до п. 2.3 Додатку №2 до договору чисті внески є власністю громадянина..

За таких обставин окружний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку, що укладені договори не є договорами позики і відповідно не є договорами про надання фінансової допомоги, в тому числі договорами про надання поворотної фінансової допомоги.

Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не враховані положення п.7.9.1. Закону №334/94-ВР (334/94-ВР) відповідно до яких, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо-Інвест" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010 року скасувати та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 року по справі № 2а-6626/10/0670.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала складена у повному обсязі 03.06.2011р.