ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2011 року м. Київ К-22041/08
( Додатково див. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (rs3622008) ) ( Додатково див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (rs3023415) )
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Островича С.Е.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2007 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року
у справі № 5/38
за позовом Приватного підприємства "Делікатес"
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва,
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова"
про визнання недійсними рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року, позовні вимоги Приватного підприємства "Делікатес" (далі –позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі –відповідач) задоволено. Визнано недійсним рішення № 472304/0-3648 від 29 січня 2007 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 1 700,00 грн. Визнано недійсним рішення № 0000462304/0-3649 від 29 січня 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 265,46 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "Делікатес"3,40 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішеннь та прийняття нового –про відмову в задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку ПП "Делікатес"щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт № 265100132304 від 19 січня 2007 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 472304/0-3648 від 29 січня 2007 року, яким позивачу визначено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн. та № 0000462304/0-3649 від 29 січня 2007 року, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 265,46 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"у зв’язку з реалізацією (зберіганням) алкогольних напоїв імпортного виробництва у пляшках, маркованих з порушенням встановленого порядку, а саме - неспівпадінням дати вироблення акцизної марки з датою розливу напою.
Крім того, встановлено порушення пунктів 2.9, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) (далі –Положення) у зв’язку з видачею готівки з каси підприємства згідно видаткових документів, що не містять підписів осіб, які її одержували, на загальну суму 10 513,35 грн., а також перевищенням залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 4 632,73 грн.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 3.5 Положення (z0040-05) у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, касир вимагає пред’явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.
Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що Положення (z0040-05) встановлює обов’язкову наявність підпису особи, що одержувала готівку, або у видатковому касовому ордері або у видатковій відомості. А, оскільки, підчас перевірки не взято до уваги наявні підписи у видатковій відомості, штрафні (фінансові) санкції застосовано до позивача безпідставно.
Також, відповідно до пункту 17 Положення про виробництво зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 567 (567-2003-п) (чинного на час виникнення спірних правовідносин) строки одержання марок за кожним договором (контрактом) визначаються імпортером (замовником) за погодженням з продавцем марок залежно від обсягів товарів, що імпортуються.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що неспівпадіння дати вироблення акцизної марки з датою розливу напою є логічним.
Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, справжність спірної акцизної марки підтверджується наданими документами третьої особи у справі –Товариством з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова", а саме –сертифікатом відповідності на поставлені алкогольні напої, де у додатку вказані серії та номери марок акцизного збору, якими позначено поставлену позивачу продукцію, у зв’язку з чим підстави вважати акцизну марку на пляшці віскі "Джім Бім"підробленою – відсутні.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий
Судді
Рибченко А.О.
Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Острович С.Е.
Шипуліна Т.М.