Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. – головуючий,

Гаманка О.І.,

Стародуба О.П.,

Тракало В.В.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області про призначення пенсії,

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом в якому зазначав, що є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності. У лютому 2006 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на що було запропоновано надати додаткові уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, оформлені відповідно до чинного законодавства.

У зв’язку з неможливістю надати таку довідку через ліквідацію підприємства, звернувся до суду з позовом про встановлення факту виконання ним в період з 05 січня 1983 року по 10 вересня 1991 року роботи на орендному підприємстві № 9 ООП "Рівнеагроспецмонтаж", що дає право на пільгову пенсію.

Проте відповідач відмовив у зарахуванні спірного трудового стажу як пільгового, оскільки законодавством не передбачений судовий порядок вирішення спору щодо підтвердження стажу у разі ліквідації підприємства.

Просив зобов’язати відповідача зарахувати до трудового стажу роботу в шкідливих умовах праці за списком № 2 на посаді газоелектрозварника з 05 січня 1983 року по 10 березня 1991 року, призначити пенсію за віком за списком № 2 з 28 лютого 2006 року.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 з 10 червня 1977 року по 06 вересня 1981 року працював на посаді газоелектрозварювальника в Рівненському ПМК-1 ОМКС, з 05 січня 1983 року по 10 вересня 1991 року на орендному підприємстві № 9 "Рівнеагроспецмонтаж".

28 лютого 2006 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне із заявою про призначення та нарахування пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи з шкідливими умовами праці.

Листом від 13 березня 2006 року позивачу було запропоновано надати в управління уточнюючі довідки про пільговий характер роботи на посаді газозварника у період з 10 червня 1977 року по 06 вересня 1981 року на Рівненській ПМК-1 ОМКС та про пільговий характер роботи на посаді газоелектрозварника у період з 10 квітня 1985 року по 10 вересня 1991 року в орендному підприємстві № 9, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств, 30 травня 2007 року проведено державну реєстрацію припинення орендного підприємства № 9 "Рівнеагроспецмонтаж"у зв’язку з визнанням її банкрутом.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2006 року, яке набрало законної сили 04 липня 2006 року, встановлено, що ОСОБА_1 виконував трудові обов’язки за спеціальністю газоелектрозварника з повним робочим днем, пільгову роботу за списком № 2 в період з 05 січня 1983 року по 10 вересня 1991 року на орендному підприємстві № 9 ООПР Рівнеагроспецмонтаж.

10 липня 2006 року позивач повторно звернувся до управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пільгової пенсії та надав у підтвердження цього копію судового рішення, на що отримав відмову у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за списком № 2 - 7 років 6 місяців.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту "б"частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 100 Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом (1788-12) , призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Постановою Ради Міністрів РСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (v1173400-56) затверджено списки виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (z1451-05) затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пунктом 3 якого визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Посада, на якій позивач працював у спірні періоди, віднесена до розділу ХХХІІ Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах –газозварники.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення"визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.

Записи у трудовій книжці, уточнююча довідка, що містяться у матеріалах справи, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2006 року, що набрало законної сили, підтверджують характер роботи позивача у спірні періоди за вказаним Списком № 2, що дає ОСОБА_1 право на включення їх до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суди попередніх інстанцій обгрунтовано поновили порушені права позивача, зобов’язавши суб’єкта владних повноважень зарахувати позивачу до стажу роботи в шкідливих умовах праці роботу на посаді газоелектрозварювальника з 05 січня 1983 року по 10 березня 1991 року та зобов’язано призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.