Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Калашнікової О.В.

Бим М.Є.

Васильченко Н.В.

Леонтович К.Г.

Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до КП "Борівське бюро технічної інвентаризації", третя особа: ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

В липні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до КП "Борівське бюро технічної інвентаризації", третя особа: ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення.

В позові, посилаючись на накладену приватним нотаріусом заборону відчуження об'єкту реєстрації, вказує що КП "Борівське бюро технічноі інвентаризації" не мало правових підстав для реєстрації права власності на 1/2 за ОСОБА_7 та просить визнати незаконним рішення КП "Борівське бюро технічної інвентаризації"про відмову в реєстрації права власності ОСОБА_6 на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1; зобов'язати Відповідача внести запис про право власності до реєстру прав власності на вказане нерухоме майно.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що згідно договору купівлі - продажу житлового будинку від 29.05.1992 р., укладеного правлінням колгоспу ім. Леніна Борівського району Харківської області на підставі доручення колгоспу від 29.05.1992р. (продавець) та ОСОБА_8 (покупець), "Продавець"на підставі Статуту колгоспу, рішення правління колгоспу ім. Леніна від 24.03.1992р., протоколу №2 та реєстраційного посвідчення на житловий будинок №131 від 25.05.1992р. продав, а "Покупець"придбав житловий будинок, із 4-х кімнат загальною площею 75,9 кв.м., в тому числі житловою площею 54,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

Також встановлено, що 30.09.2008 року рішенням Борівського районного суду Харківської області у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, третя особа - КП "Борівське БТІ"- про визнання права власності на житловий будинок, прийнято заочне рішення, яким визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. за ОСОБА_6

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що на час виникнення спірних правовідносин мала місце конкуренція підстав виникнення права власності різних осіб на спірне майно, а тому відповідач був позбавлений можливості провести реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_6

З такими висновками погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"№1952-IV (1952-15) , що спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість, створення сприятливих умов для забезпечення розвитку ринкових відносин, активізації інвестиційної діяльності, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"№ 1952-IV.

Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені підстави для державної реєстрації прав, а саме: підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, крім інших, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Відповідно до п.3.4. Положення, розгляд заяви і прийняття рішення щодо реєстрації права або відмови в реєстрації проводиться у строк, який з дня отримання заяви БТІ не повинен перевищувати 30 календарних днів без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт. Про відмову реєстрації реєстратор повідомляє заявника письмово.

Пунктом 3.1 Положення визначено, що з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та поданих до неї документів. Реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене право вже зареєстровано.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними а доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Звернувшись із заявою про реєстрацію права власності на підставі заочного рішення Борівського районного суду Харківської області від 30.09.2008 р. у справі №2-306/08 на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, Харківської області, позивач отримав лист від відповідача, яким останній відмовив у реєстрації права власності на заявлений об'єкт у зв'язку з тим, що 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_7 згідно заочного рішення Борівського районного суду у справі №2-171/2007р. При цьому, позивачем не було надано доказів щодо скасування заочного рішення Борівського районного суду у справі №2-171/2007р.

За таких обставин суди дійшли вірного висновку про те, що на час проведення реєстрації права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 у відповідності до заочного рішення суду у справі №2-171/2007 р. у відповідача були відсутні підстави для відмови у здійсненні реєстрації права власності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції правомірно дійшли висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин мала місце конкуренція підстав виникнення права власності різних осіб на спірне майно, а тому відповідач був позбавлений можливості провести реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_6

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.