Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.,

Гашицького О.В., Мойсюка М.І.

Малиніна В.В., Штульман І.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій неправомірними та стягнення коштів за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року, -

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для незастрахованих осіб у меншому обсязі, ніж це передбачено ч. 1ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"та стягнути з відповідача на її користь різницю недоплаченої щомісячної допомоги за період з 01.01.2008 року по 31.08.2008 року на загальну суму 3232,00грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року скасовано постанову Богунського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2008 року та прийнято нову про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не працювала і не є застрахованою особою на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Догляд за дитиною здійснюється матір'ю. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась позивачу з 01.01.2008 року в розмірі 130 грн. на місяць.

Спірні правовідносини регулюються ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

При цьому пунктом 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"було викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) викладено в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (v010p710-08) положення пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) у період 2008 року такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) - не визнавались.

Отже, виплата позивачу, як незастрахованій особі у системі загальнообов’язкового державного страхування, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2008 року в розмірі 130 грн. є правомірною.

За правилами частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій неправомірними та стягнення коштів за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.