Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючого –судді: Стародуба О.П.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Тракало В.В., Юрченка В.В.,

секретар судового засідання –Мудрицька Ю.В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці та Державної митної служби України про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,-

В березні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання протиправним наказу про звільнення від 28.02.2007 р. № 52-к, визнання незаконною відмову у прийнятті на роботу, поновлення у секторі контролю митної вартості, номенклатури та класифікації митного поста "Краківець", стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2010р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011р., позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ від 28.02.2007р., поновлено позивача на посаді рівнозначній заступника начальника відділу контролю митної вартості та номенклатури – начальника сектору контролю митної вартості, номенклатури та класифікації та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

З такими рішеннями судів відповідачі не погодилися, подали касаційні скарги, в яких покликаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просять скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вимоги за касаційними скаргами мотивують тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки митниця, у якій працювала позивача була ліквідована у встановленому законом порядку, а тому звільнення позивача на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України було правомірним.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Як встановлено судами в ході розгляду справи наказом Державної митної служби України від 27.11.2006 р. № 1051 (vb051342-06) ліквідовано Яворівську митницю, визнано недійсним відповідний код митниці та з 01.12.2006р. розпочато процедуру ліквідації митниці. Тим же наказом створено та підпорядковано Західній регіональній митниці митний пост "Краковець".

На підставі зазначеного наказу головою комісії з питань ліквідації Яворівської митниці наказом від 28.02.2007 р. за № 52-к позивача звільнено з посади заступника начальника відділу контролю митної вартості та номенклатури –начальника сектору контролю митної вартості, класифікації та номенклатури на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією Яворівської митниці.

В подальшому, наказом Державної митної служби України від 29.01.2008 р. № 61 (v0061342-08) з 01.05.2008 р. ліквідовано Західну митницю та наказом від 29.01.2008 р. № 64 створено Львівську митницю.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди виходили з того, що фактично Яворівська митниця не була ліквідована, оскільки утворений на її матеріальній базі митний пост мав ті ж самі повноваження та функції, а зміни стосувались лише найменування та підпорядкування.

Такі висновки судів не можна визнати обгрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зміни в організації виробництва та праці на Яворівській митниці відбулись саме на підставі наказу про її ліквідацію і після завершення процедури ліквідації 06.02.2008р. проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Яворівської митниці.

Крім того, судами встановлено, що на час звільнення позивач працювала на посаді заступника начальника відділу контролю митної вартості та номенклатури –начальника сектору контролю митної вартості, класифікації та номенклатури Яворівської митниці, однак як вбачається з наявних в матеріалах справи штатних розписів Львівської митниці в складі митного посту "Краковець", який на думку суду першої інстанції утворено на базі Яворівської митниці, така посада відсутня, що також свідчить про зміни в організації виробництва та праці, які відбулись в митних органах.

Висновки суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, щодо однакових повноважень та функцій Яворівської митниці та митного посту "Краковець"не грунтуються на матеріалах справи, оскільки зібраними по справі доказами не підтверджені.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених, зокрема, у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

В свою чергу, констатуючи невиконання митними органами обов’язку працевлаштування позивача судами не було досліджено чи була можливість перевести позивача за його згодою на іншу посаду, що відповідно до положень частини 2 статті 40 КЗпП України є обов’язковим для об’єктивного висновку щодо законності звільнення.

Крім того, постановляючи рішення про поновлення позивача на рівнозначній посаді, на якій позивач до звільнення не працювала, суд першої інстанції порушив вимоги частини 1 статті 235 КЗпП України.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами неповно і неправильно встановлено обставини справи, при ухваленні судових рішень допущено порушенння норм матеріального і процесуального права, а тому судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 р. по даній справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.