Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 27.03.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2008

у справі № АС-53/161-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремікс-Агро"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання нечинними повідомлень

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремікс-Агро" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання нечинними повідомлень.

Постановою господарського суду Харківської області від 27.03.2008 позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2008 постанову господарського суду Харківської області від 27.03.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена планова документальна перевірка позивача питань дотримання підприємством податкового та валютного законодавств за період з 01.10.2005 по 30.09.2006 та складено акт №1056/23-5/32951639 від 22.03.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000522302/0 від 05.04.2007 по податку на додану вартість на суму 537787 грн. - основний платіж, 268794 грн. - фінансова (штрафна) санкція, усього на суму 806381 грн., № 0000532302/0 від 05.04.2007 по податку на додану вартість на суму 7200 грн. - завищене бюджетне відшкодування по податку, 3600 грн. - фінансова (штрафна) санкція.

Перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість за 2005 рік на загальну суму 537587 грн. оскільки, в порушення п.п. 7.2.3 п 7.2 ст. 7 п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", до складу податкового кредиту та декларацій з податку на додану вартість позивачем включено суми податку на додану вартість за січень 2005 року –46047, 94 грн., за лютий 2005 року - 83843, 66 грн., за березень - 170349, 47 грн., за квітень - 238092, 97 грн., за вересень - 6453, 33 грн. по договірним взаємовідносинам з ПП "Інтеграл".

Відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" N 168/97-ВР від 03.04.1997 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 цього ж Закону свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Зі змісту наведених положень Закону (168/97-ВР) випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов’язання, породжує у платника податку обов’язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

В разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітний податковий період та в разі від’ємного значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за такий період покупець має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідачем не надано доказів того, що на час проведення перевірки або на теперішній час угоди (договори, правочини, господарські зобов’язання) позивача з його контрагентами визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

Невиконання контрагентами покупця своїх обов’язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Задекларована в податковій декларації сума податкового кредиту підтверджується належним чином оформленими податковими накладними і була сплачена в попередньому податковому періоді.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 27.03.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2008

у справі № АС-53/161-07 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити.

Постанову господарського суду Харківської області від 27.03.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2008 у справі № АС-53/161-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .