Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарина" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010

у справі № 2а-9425/09/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарина"

до Державної податкової інспекції у Богуславському районі

Київської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення –рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарина" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Богуславському районі Київської області про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 скасовано прийнято нову якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив її в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача та складено акт № 16/23-011/23570869 від 06.02.2009

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082300/3 від 07.09.2009 на суму 216511,50 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , підприємством не обґрунтовано включено до податкового кредиту суми податку, сплачені при придбанні товарів (послуг) за господарськими операціями з придбання товарів (послуг) проведеними з ТОВ "Промміс-Контракт", ТОВ "Компанія Укрмедіосервіс" та ТОВ "Багатопрофільна компанія "Маргет".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при проведенні перевірки позивачем податкові накладі по господарським операціям з ТОВ "Промміс-Контракт", ТОВ "Компанія Укрмедіосервіс" та ТОВ "Багатопрофільна компанія "Маргет" за період 28.12.2005 по 18.09.2007 надано не було.

В ході перевірки ТОВ "Дарина" було запропоновано надати первинні бухгалтерські документи та податкові накладні, що підтверджують господарські відносини з вищевказаними товариствами, однак товариство повідомило, що всі бухгалтерські документи за 2002 та вересень 2007 року знищені у зв’язку із раніше проведеною перевіркою, в наданий термін ТОВ "Дарина" документи не відновило, до перевірки не надало.

Відповідачем направлені відповідні запити до регіональних податкових органів та встановлено, що по ТОВ "Промміс-Контракт" триває ліквідаційна процедура за рішенням суду, свідоцтво платника ПДВ анульовано 07.04.2005; місцезнаходження ТОВ Компанія "Укрмедсервіс" не встановлено, свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.08.2007; місцезнаходження ТОВ "Багато профільна компанія "Маргет" не встановлено, свідоцтво платника ПДВ анульовано 22.08.2007.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 цього ж Закону свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Зі змісту наведених положень Закону (168/97-ВР) випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов’язання, породжує у платника податку обов’язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З огляду на наведене, у податковому обліку не може вважатися податковим і одночасно розрахунковим документом податкова накладна, складена особою, свідоцтво платника податку на додану вартість якої було анульовано, тобто яка на час складання та надання покупцеві податкової накладної не була зареєстрована як платник податку на додану вартість у встановленому законом порядку. А тому така податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту покупцем.

Обов’язок ведення безперервного та достовірного бухгалтерського обліку в даному випадку законодавством покладено на ТОВ "Дарина", при формуванні податкового кредиту у позивача була відсутня податкова накладна, яка має силу податкового і одночасно розрахункового документа

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що до податкової виїзної позапланової перевірки (з урахуванням строку на відновлення) належні документи, підтверджуючі оплату ПДВ при придбанні товарі (робіт, послуг), надані не були, позивачем вірно зафіксовано порушення Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарина" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 у справі № 2а-9425/09/1070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарина" відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 у справі № 2а-9425/09/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .