Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Калашнікової О.В.

Васильченко Н.В.

Леонтович К.Г.

Черпіцької Л.Т.

Цуркана М.І.

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 11 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірною бездіяльності щодо перерахунку пенсії, зобов'язання провести перерахунок пенсії,

В липні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірною бездіяльності щодо перерахунку пенсії, зобов'язання перерахувати пенсію.

Постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 11 вересня 2009 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року позов задоволено, визнано неправомірною відмову відповідача у перерахунку пенсії позивачу в зв’язку із збільшенням грошового забезпечення відповідним категоріям військовослужбовців та зобов’язано провести такий перерахунок із сплатою.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернулося з касаційною скаргою, у якій просить постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 11 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року скасувати та відмовити позивачу в позові.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав .

Судами встановлено, що позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 65 % від грошового забезпечення (вислуга років 25), з посадовим окладом 140,00 грн. згідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) № 2262. Перебуває на обліку у відповідача. В 2007 році позивач отримав пенсію у розмірі 968,82 грн.

У червні 2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 594 (594-2007-п) та виданого в її розвиток Наказу МО України від 14.04.2007 року № 175, на що листом від 10.03.2009 року за № 938/261 отримав відмову, що стало підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Статтею 105 Закону України "Про державний бюджет України"встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) затверджуються виключно Кабінетом Міністрів України. Останнім 28 березня 2007 року прийнята постанова № 594 (594-2007-п) "Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році", якою зокрема, дозволено Міністру оборони здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня 2007 року преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

На виконання абзацу другого зазначеної постанови Міністр оборони видав наказ № 175 від 14 квітня 2007 року "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України", яким з 01 квітня 2007 року встановлено граничні розмірі премії, яка може бути виплачена військовослужбовцям у межах видатків на грошове забезпечення на 2007 рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначеної категорії осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Наказ 175 прийнятий відповідним органом, тому згідно до ч. 1, 3 ст. 9 КАС України повинен був бути застосований судом першої інстанції.

З роз’яснень Міністерства юстиції України від 20.06.2007 року № 24.45.1054 вбачається, що зазначений Наказ МО України реєстрації не підлягає.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про неправомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням розміру премії, визначеної у відповідності до Додатку № 1 до Наказу Міністра Оборони України від 14.04.2007 року та зобов’язання відповідача провести перерахунок та сплату пенсії позивачу з урахуванням розміру премії, визначеної у відповідності приведеного Додатку.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 11 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.