Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008

у справі № 17/78-НА Господарського суду Хмельницької області

за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплоенерго"

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про скасування податкового повідомлення-рішення

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 20.11.2007 позов про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницьку від 18.11.2002 № 0008262301/0/2746 про визначення міському комунальному підприємству "Хмельницьктеплокомуненерго"податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 534970,00 грн., в тому числі 353610,00 грн. –основний платіж та 181360,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції задоволений частково із скасуванням цього податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податку в сумі 348419,60 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 180062,40 грн.

Постанова вмотивована висновком суду про відсутність у позивача як платника податку на додану вартість обов’язку відкоригувати податковий кредит у бік зменшення на 351891,47 грн., сформований за квітень –грудень 2000 року, січень –грудень 2002 року, січень –червень 2002 року за рахунок сум податку, сплаченого ВАТ "Хмельницькгаз",постачальнику газу, використаного у технологічному процесі виробництва теплової енергії, з розрахунку питомої частки бюджетних коштів, отриманих позивачем як дотація для покриття втрат від продажу населенню та бюджетним установам послуг з поставки теплової енергії та гарячої води за тарифом, встановленим місцевим органом виконавчої влади, оскільки чинним законодавством такий обов’язок не встановлений.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 постанова суду першої інстанції скасована в частині задоволення позову на суму донарахованого податку на додану вартість 593,52 грн., що відповідає сумі податкового кредиту за операціями з придбання товарів, вартість яких не відноситься до складу валових витрат (вазони для квітів, столові сервізи, ялинкові прикраси) та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн. з відмовою в позові у відповідній частині позовних вимог. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницьку просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій підпункту 3.2.7 пункту 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість"( Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Заперечуючи проти касаційної скарги, міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго"просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

В судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов’язань в сумі 348419,60 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого щодо донарахування податку в цій сумі виник спір, що є предметом вирішення у даній справі, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 12.11.2002 № 1516, про порушення підприємством підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 –ВР внаслідок включення до сум податкового кредиту, задекларованих за квітень –грудень 2000 року, січень –грудень 2002 року, січень –червень 2002 року, сум ПДВ, сплачених у зв’язку з придбанням газу, без коригування цих сум у бік зменшення на загальну суму 351891,47 грн., що відповідає питомій частці сум бюджетних дотацій, виплачених позивачу з метою компенсації збитків, обумовлених встановленням місцевим органом виконавчої влади регульованого тарифу на постачання теплової енергії та гарячої води населенню та бюджетним установам; включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 1164,67 грн. без підтвердження податковими накладними та 593,52 грн. у зв’язку з придбанням товарів невиробничого призначення, вартість яких не відноситься до валових витрат (вазони для квітів, столові сервізи, ялинкові прикраси).

Обґрунтовуючи правомірність зменшення задекларованих позивачем сум податкового кредиту на 351891,47 грн., ДПІ у м. Хмельницьку посилається на підпункт 3.2.7 пункту 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР, яким встановлено, що не є оподатковуваними операціями, зокрема операції з виплат в грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов’язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі). На думку податкового органу, з отриманням позивачем дотацій за рахунок бюджетних коштів на покриття збитків внаслідок продажу теплової енергії та гарячої води за регульованими тарифами, які не покривають витрат на виробництво останніх, у нього виникає обов’язок відповідно до вимог підпункту 7.4.3 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР зменшити в податковому обліку податковий кредит, сформований за рахунок сум ПДВ, сплачених у зв’язку з придбанням природного газу, використаного для виробництва теплової енергії.

Згідно з цим підпунктом у разі коли товари (послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Факт придбання позивачем природного газу за рахунок власних коштів та використання газу в повному обсязі у виробництві теплової енергії визнається сторонами. Оскільки обов’язок декларування сум податку у складі податкового кредиту в пропорційному відношенні виникає лише в разі використання придбаних товарів (послуг) як в оподатковуваних, так і в не оподатковуваних операціях, відсутність факту використання придбаного позивачем природного газу в не оподатковуваних операціях означає відсутність у нього такого обов’язку.

Висновок суду про недоведеність ДПІ в судовому процесі підстав для донарахування податкових зобов’язань в сумі 1164,67 грн. ґрунтується на оцінці досліджених доказів, в тому числі акту перевірки від 12.11.2002 № 1516, в якому висновок про не підтвердження податковою накладною цієї суми податкового кредиту в податковому обліку позивача зафіксований без посилання на відповідні докази, та відповідає нормі частини 2 ст. 71 КАС України.

З огляду на правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідність ухвалених у справі судових рішень обставинам справи та нормам матеріального права підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.