К-38840/10-С Про визнання дій неправомірними та скасування рішень щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій - 17.05.2011 Прийняття

Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА"(далі –позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі –відповідач), в якому просило визнати неправомірними дії відповідача при складенні акту (довідки) перевірки щодо дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за наслідками проведеної планової перевірки ВАТ "Страхова компанія "Нова"за період з 15 липня 2009 року по 16 липня 2009 року та скасувати рішення № 0004102340 від 31 липня 2009 року, № 0004092340 від 31 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року, позов задоволено частково. Скасовано рішення №0004092340 від 31 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Скасовано рішення №0004102340 від 31 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2010 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року та прийняти нове рішення –про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що відповідачем проведено перевірку ВАТ "Страхова компанія "Нова"щодо дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0405/26/53-31241449/2239 від 17 липня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0004102340 від 31 липня 2009 року, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн. та № 0004092340 від 31 липня 2009 року, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 868 417,80 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(далі – Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ), оскільки, при здійсненні страхової діяльності за межами приміщення страховика, розрахунки проводились з використанням розрахункових квитанцій без використання книги обліку розрахункових операцій.

Також, встановлено порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) (далі –Положення) у зв’язку з несвоєчасним оприбуткуванням готівкових коштів, отриманих позивачем в період з 19 листопада 2008 року по 30 червня 2009 року на загальну суму 1 973 683,56 грн., оскільки книга обліку розрахункових операцій № 2653001121/2 зареєстрована в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 30 червня 2009 року.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ "Страхова компанія "Нова"(страховик) та фізичною особою ОСОБА_5 (агент) укладено договір доручення № 548 від 05 вересня 2007 року, відповідно до умов якого агент, уповноважений діяти від імені та на підставі довіреності страховика, консультує, пропонує страхувальникам страхові послуги та проводить роботу, необхідну для укладення та виконання договорів страхування.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що агент протягом двох робочих днів (у випадку наявності поважних причин, документального підтвердження агентом, - не пізніше п’яти робочих днів) після отримання страхових платежів зобов’язаний перерахувати ці кошти на рахунок позивача або внести готівкою в касу підприємства.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 2.6 Положення (z0040-05) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення (z0040-05) , є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Пунктом 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, при надходженні в касу коштів від реалізації полісів страховими агентами, позивач не застосовує реєстратор розрахункових операцій за умови проведення розрахунків у касі підприємства. В таких випадках порядок оприбуткування, згідно з пунктом 2.6 Положення (z0040-05) , складається з виписування прибуткового касового ордера та фіксації одержання готівки в касовій книзі в день її одержання, що і було, як встановлено судами попередніх інстанцій, зроблено позивачем.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .