Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2008 року

на ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року

у справі №2а-5773/08/4/0170

за позовом Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Кольбер-Агро"(надалі –позивач, Агропромислове ТОВ "Кольбер-Агро")

до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим (надалі –відповідач, ДПІ в Красногвардійському районі АРК)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

У жовтні 2008 року Агропромислове ТОВ "Кольбер-Агро"звернулось до суду з позовом про визнання нечинним прийнятого ДПІ в Красногвардійському районі АРК податкового повідомлення-рішення №0001492301/3 від 15.09.2008 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов’язання на прибуток в розмірі 456009,38 грн. з яких 152003,13 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняте відповідачем зазначене податкове повідомлення-рішення не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить вимогам чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року, позовні вимоги задоволено.

Мотивуючи свої висновки, суди попередніх інстанції, виходили з того, що податковим органом в супереч ст. 71 КАС України не надано належних і допустимих доказів правомірності віднесення вартості товарів (послуг) отриманих від ПП "Надія"і ПП "Реміз"до категорії безповоротна фінансова допомога або інших доказів порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ДПІ в Красногвардійському районі АРК звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову в задоволення позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено та підтверджується матеріалами, що з 03.03.2008 року по 24.03.2008 року працівниками ДПІ у Красногвардійському районі була здійсненна виїзна позапланова перевірка Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Кольбєр-Агро"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт №422/23-1/31091323 від 27.03.2008 року.

В згаданому акті податковий орган посилається на порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 785906,25 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001182301/0 від 07.04.2008 року, яким визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 785906,25 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 570851,08 грн.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001182301/3 від 15.09.2008 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 456009,38 грн. з яких 152003,13 грн. –штрафні (фінансові) санкції (по взаємовідносинам з ПП "Реміз"та ПП "Надія").

Підставою прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток, а саме, не віднесення підприємством до складу валового доходу сум безповоротної фінансової допомоги у вигляді безповоротно наданих товарів у першому кварталі 2007 року від ПП "Надія"на суму 480700 грн. та від ПП "Реміз"на суму 992600 грн.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачається обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під визначенням валовий доход, наведеним у п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", слід розуміти - загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону передбачено, що валовий доход включає суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

У п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 вказаного Закону наведені визначення безповоротної фінансової допомоги.

Відповідно до п.1.25 ст.1 вищезазначеного Закону безнадійною заборгованістю вважається - заборгованість фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Згідно довідки з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців провадження у справі про банкрутство ПП "Реміз"порушено 01.02.2008 року.

При цьому, як правильно встановлено судами попередніх інстанції, ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2008 року (справа №2-3/16428-2007) підприємство –банкрут "Реміз"було ліквідовано, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, вимоги кредиторів, які не задоволені за відсутністю майна, вважаються погашеними.

За таких обставин, суди доречно звернули увагу на те, що на момент проведення перевірки відповідачем, а також у період, за який проведено перевірку контрагент позивача –ПП "Реміз", ще не набуло статусу банкрута та не було ліквідовано, тому кредиторську заборгованість позивача до 10.07.2008 не можна вважати безнадійною та відносити до категорії безповоротної фінансової допомоги.

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП "Надія", то слід зазначити наступне.

Судами вірно встановлено, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.02.2007 року у справі №2-1055/07 визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ПП "Надія"і припинено державну реєстрацію підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб –підприємців' юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення державної реєстрації юридичної особи.

Однак, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру від 28.11.2008 року державна реєстрація ПП "Надія"не скасована, відомості про судове рішення щодо припинення юридичної особи відсутні.

З огляду на зазначені норми права та правильно встановлені обставини справи, суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції щодо безпідставності віднесення податковим органом до складу валового доходу позивача сум кредиторської заборгованості по взаємовідносинам з ПП "Реміз"та ПП "Надія".

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частини 2 статті 71 цього Кодексу вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, прийняте відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 456009,38 грн. з яких 152003,13 грн. –штрафні (фінансові) санкції є незаконним.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм матеріального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим – залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2008 року та Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.