Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигма"

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2009 року

у справі №2-а-23047/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигма"(надалі –позивач, ТОВ "Сигма")

до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі –відповідач, Горлівська ОДПІ)

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

У вересні 2008 року ТОВ "Сигма"звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати прийняте Горлівською ОДПІ рішення про застосування (штрафних) фінансових санкції №0000122231/0 від 16.04.2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції є незаконним, оскільки обставини справи свідчать про відсутність підстав для застосування до підприємства пені за порушення термінів здійснення імпортної операції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.11.2008 року, позовні вимоги задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2009 року, постанова суду першої інстанції скасована та прийнята нова –про відмову у задоволені позовних вимог.

Мотивуючи свої висновки, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом доведено правомірність прийняття спірного рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції за порушення терміну розрахунку в іноземній валюті за кожний день прострочення непоставленої послуги на суму 108763,07 грн.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, ТОВ "Сигма"звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Горлівською ОДПІ була здійсненна невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт №648-23-4/32924322 від 10.04.2008 року.

В згаданому акті податковий орган посилається на порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

На підставі зазначеного акту податковим органом 16.04.2008 року прийняте рішення №0000122231, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкції у вигляді пені в розмірі 108763,07 грн.

Також встановлено, що між ТОВ "ТОРНЄТ –паливна компанія"(Постачальник) та ТОВ "Сигма"(Покупець) 06.10.2006 року був укладений договір поставки №1-гк/10, відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти і оплатити газовий конденсат в обсягу, по цінам і термінах поставки відповідного договору і додатків до нього.

Згідно до умов наведеного договору 26.10.2006 року філією Центрального-міського відділення"Промінвестбанку в м. Горлівки було відкрито безвідкличний документально підтверджений акредитив з валютою RUB 5670000,00 з терміном закінчення дії акредитиву 24.11.2006 року.

29.11.2006 року валютні кошти було повернуто по акредитиву у сумі 5670000,00 руб., що в національній валюті гривні на дату повернення склало 1086655,50 грн.

01.11.2008 року додатковою угодою №2 було змінено п.3.1 додаткової угоди №1 до договору поставки №1-гк/10 від 06.10.2006 року в частині умов оплати транспортних витрат, та встановлено, що транспортні витрати сплачуються покупцем згідно встановленого поставщиком розрахунку. Сплата здійснюється шляхом безготівкового перерахунку на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання наведених вимог позивачем згідно рахунку ТОВ "ТОРНЄТ –паливна компанія"№1083 від 08.11.2006 року було здійснено попередню оплату транспортування 540 тон газового конденсату та за подачу і повернення вагонів, у сумі 783000,00 руб. платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 10.11.2006 року.

ТОВ "ТОРНЄТ –паливна компанія"свої зобов’язань за договором щодо поставки не виконало.

Позивач листом №171 від 24.11.2006 року повідомив ТОВ "ТОРНЄТ – паливна компанія"про те, що по закінченні 30 днів з моменту отримання цього повідомлення договір поставки №1-гк/10 від 06.10.2006 року розривається у односторонньому порядку на підставі п.7.2 договору, у зв’язку з порушенням ТОВ "ТОРНЄТ –паливна компанія"своїх зобов’язань щодо відвантаження товару в терміни встановлені договором.

Окрім цього, в згаданому листі було прохання виконати фінансові зобов’язання щодо повернення 783000,00 руб., перерахованих 10.11.2006 року платіжним дорученням в іноземній валюті №1, в якості попередньої оплати за транспортні послуги.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Виходячи з наведених вимог, як правильно вказано колегією судів апеляційної інстанції, граничним терміном здійснення імпортованої операції за договором №1-гк/10 від 06.10.2006 р. є 07.02.2007 р. (90 календарних днів з дати здійснення авансового платежу 10.11.2006 р.). ТОВ "ТОРНЄТ –паливна компанія"свої зобов’язань за вказаним договором не виконало, в наслідок чого порушені, встановлені ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", терміни.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Крім того, колегією судів апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду м. Києва від 21.02.2007 року було порушено провадження у справі №21/174 за позовом ТОВ "Сигма"до ТОВ "ТОРНЄТ –паливна компанія"про стягнення 783000,00 руб.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.04.2007 року за позовом ТОВ "Сигма"до ТОВ "ТОРНЄТ –паливна компанія"про стягнення 783000,00 руб. було залишено без розгляду. Апеляційна скарга позивача на наведену ухвалу суду була залишена без розгляду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.10.2007 року знов було порушено провадження у справі №34/513 за позовом ТОВ "Сигма"до ТОВ "ТОРНЄТ –паливна компанія"про стягнення 783000,00 руб. за результатами розгляду якої рішенням від 17.04.2008 року було задоволено позов в повному обсязі.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"встановлено, що у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Враховуючи те, що ухвалою господарського суду м. Києва від 24.04.2007 року по справі №21/173 позов ТОВ "Сигма"до ТОВ "ТОРНЄТ –паливна компанія"про стягнення 783000,00 руб. було залишено без розгляду, тому суд касаційної інстанції погоджується з висновкам суду апеляційної інстанції про те, що нарахування пені за період з 09.02.2007 року по 08.10.2007 року було здійснено податковим органом обґрунтовано та правомірно.

Не приймаються до уваги посилання позивача на ухвалу господарського суду м. Києва від 17.04.2007 року по справі №34/513, якою було задоволено позов ТОВ "Сигма"до ТОВ "ТОРНЄТ –паливна компанія"про стягнення 783000,00 руб. з огляду на наступне.

Пунктом 4 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"передбачено, у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що позов ТОВ "Сигма"до ТОВ "ТОРНЄТ –паливна компанія"про стягнення 783000,00 руб. по справі 34/513 було прийнято до розгляду ухвалою суду від 09.10.2007 року, тому саме з цієї дати не повинна сплачуватися пеня, оскільки спірним рішення було нараховано пеня за період з 09.02.2007 року по 08.10.2007 року, а тому посилання позивача на вищезгадане рішення є безпідставним.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частина 1 статті 71 цього Кодексу вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигма"–залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.