Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Господарського суду Київської області від 22 травня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року

у справі №А20/111-07(22а-2453/08)

за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (надалі – позивач, Іванківська МДПІ Київської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос"(надалі –позивач, ТОВ "Геліос")

про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків, -

У березні 2007 року Іванківська МДПІ Київської області звернулась до суду з позовом до ТОВ "Геліос", в якому просить застосувати арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків.

В судовому засіданні 22.05.2007 р. представником позивача було подано клопотання, в якому останній уточнив позовні вимоги, просив суд застосувати умовний арешт активів ТОВ "Геліос"у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків строком на 3 місяці.

Постановою Господарського суду Київської області від 22 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року, в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Іванківська МДПІ Київської області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове –про задоволення позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Підставою звернення Іванківської МДПІ Київської області до суду з позовом про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків, слугував висновок контролюючого органу про те, що ТОВ "Геліос"порушує правила, визначені п.п.9.1.2 п.9.1. ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме, відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. Також звертає увагу на те, що позивачем було проведено обстеження юридичної адреси відповідача, в результаті якого встановлено, що ТОВ "Геліос" за юридичною адресою не знаходиться, про що складено повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням №1141/28-101/78 від 05.02.2007 р. У зв’язку з чим, 22.03.2007 р. на підставі подання ВПМ ДПІ у Вишгородському районі, начальником Іванківської МДПІ Ліщенко В.В. прийнято рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування до ТОВ "Геліос"арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків.

Проте, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанції відносно того, що такі висновки податкового органу є помилковими та спростовуються наступним.

Зі змісту ч.1 ст. 2 КАС України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачається обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.9.1.1 п.9.1 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Приписи підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 цього Закону містять виключний перелік обставин можливості застосування арешту активів, зокрема, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Згідно з п.п. 9.3.9 п. 9.3 статті 9 зазначеного Закону арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п.5.4 розділу 5 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 25.09.2001 р. №386 (z0865-01) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2001 р. за №865/6056 (z0865-01) арешт активів може бути застосовано, якщо з’ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що, використовуються для одержання доходів або пов’язані з отриманням інших об’єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп’ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування. У разі виникнення такої обставини слід установити факт відмови платника ментальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, зафіксувати його Актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов’язково скласти акт про факт його незнайдення.

Як встановлено судами, що факт відсутності ТОВ "Геліос"за місцезнаходженням підтверджується повідомленням №1141/28-101/78 про відсутність платника податків за місцем знаходження від 05.02.2007 року.

Проте, матеріали справи свідчать про те, що сторонами протягом 2006 р. (остання відповідь відповідача датована 15.12.2006 р.) велось тривале листування, при чому, позивачем направлялись листи на юридичну адресу відповідача –Київська область, смт.Іванків, вул. Поліський шлях, 5, з якої на адресу позивача надходили відповіді на зазначені листи.

За таких обставин, суди попередніх інстанції доречного звернули увагу на те, що наявні в матеріалах справи листи відповідача №13/01-06 від 13.02.2006 р. та від 15.12.06 р. №1-5-12, в яких останній повідомляє позивача про неможливість надання всіх необхідних документів для проведення перевірки через надання їх ТОВ "Юридичне бюро "Лінія Захисту"для надання правової допомоги, та про вилучення УПМ ДПА у м. Києві документів та неповернення їх в повному обсязі, не свідчать про категоричну відмову від проведення перевірки і розцінюються судом як поважні причини, наявність яких дійсно перешкоджала здійсненню перевірки позивачем.

Додані листи до позовної заяви, №5400/10/23-062/491 від 04.09.2006 р., 11№67/10/23 від 17.02.2006 р., №2112/10/23-062/54 від 22.03.2006 р., №3123/10/23-062/255 від 11.05.2006 р., направлялись позивачем на адресу відповідача, які містять лише вимоги надати додаткову інформацію щодо угоди №1 від 30.11.2005 р. та визначитись з датою надання документів для проведення документальної перевірки.

Крім того, з службової записки від 23.04.2007 р. №31/10/23 начальника відділу в аудиту юридичних осіб Іванківської МДПІ Прокопенка В.І. та листа заступника голови ДПА в Київській області Рижакова Г.М. від 28.04.2007 р. №319/97/23-517/186 вбачається, що документи господарської діяльності ТОВ "Геліос", які були вилучені по кримінальній справі №7000314 в офісному приміщенні ТОВ АФ "Тетра Аудит"повернуті СУ ДПА України представнику ТОВ АФ "Тетра Аудит"(код ЄДРПОУ 25586662, юр. адреса: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7) ОСОБА_1. Згадані листи не містять відомостей про дату повернення зазначених документів.

За таких обставин, оскільки представником позивача не наведено точної дати отримання відповідачем всіх вилучених у нього документів, а також не надано доказів звернення до відповідача з повідомленням про проведення перевірки саме після отримання відповідачем всіх необхідних документів, твердження позивача про ухилення відповідача від проведення перевірки за наявності у останнього всіх необхідних документів, колегія суддів вважає недоведеним.

Відповідно до п.п.9.2.1 п.9.2 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"арешт активів може бути повним або умовним.

Умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення (п.п.9.2.3 п.9.2 ст.9 даного Закону).

Згідно розділу 3 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків (z0865-01) , умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов’язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. А згідно з п.3.8. цього розділу, дозвіл на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами (крім арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку) може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення імовірності його погіршення.

З огляду на зазначені норми права та вірно встановлені обставини, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції, що порядок застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків виключає надання керівником податкового органу дозволу платникові податку на здійснення будь-якої операції з такими активами, що в свою чергу свідчить про неможливість застосування у вигляді умовного арешту саме арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частини 1 статті 71 цього Кодексу вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновки судів відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються встановленими по справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Київської області від 22 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.