К-7278/09-С Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування - 10.05.2011 Прийняття

У липні 2008 року ТОВ "Армлит-Донбасс"звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000082340/0 від 17.06.2008 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2007 року у розмірі 42818,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 8121,00 грн. Вважає зменшення суми бюджетного відшкодування незаконним, оскільки законодавством України не передбачено відповідальності платника податків (у даному випадку позивача) по зобов’язаннях інших платників, та не ставить у залежність його право на відшкодування ПДВ від результатів проведених зустрічних перевірок.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року, позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем дотримано вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та спірні суми бюджетного відшкодування за листопад та грудень 2007 року підтверджуються доказами, які містяться матеріалах справи. Крім того, суд відзначив, що нормами зазначеного Закону не передбачений обов’язок покупця товару –платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до Державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов’язку платника податку-покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до Державного бюджету не відповідають законодавчо встановленому механізму справляння цього виду податку.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року, постанова суду першої інстанції змінена в частині, а саме, абзац другий резолютивної частини постанови викладений в редакції: "Визнати недійсним податкове повідомлення –рішення ДПІ у м. Харцизьку від 17.06.2008 року №0000082340/0 про зменшення ТОВ "Армлит-Донбасе"бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2007 року в сумі 3458,00 грн., за і рудень 2007 року в сумі 39360,00 грн., визначення податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 16241,00 грн., штрафних санкцій у сумі 8121,00 грн.". В решті частині –постанову залишити без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ДПІ у м. Харцизьку Донецької області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову у задоволення позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що позивач 20.12.2007 року подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 222216 грн.,00 (рядки 25.25.1), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду дорівнює 238457,00 грн. (рядок 24); у цей же день позивачем відповідачу подано розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

21.01.2008 року позивач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2007 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 215244, грн. (рядки 25.25.1), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду дорівнює 215244,00 грн. (рядок 24); у цей же день позивачем відповідачу подано розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

19 листопада 2007 року позивачем до податкового органу подавалась декларація з податку на додану вартість за жовтень 2007 року, рядком 21 якої визначено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту звітного періоду –62525,00 грн.; рядком 22.2 визначено, що до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду переноситься сума 62525,00 грн.

17.06.2008 року працівниками ДПІ у м. Харцизьку Донецької області була здійсненна невиїзна документальна перевірка ТОВ "Армлит-Донбасс"з питань правових відносин з ТОВ "БК Стройцентр-2006", за період з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року, та ТОВ "Азимут В", за період з 01.10.2007 року по 30.11.2007 року, за результатами якої складено акт №1305-23-4-316496441.

В згаданому акті податковий орган посилається на порушення позивачем п.1.8. ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4., п.7.7.2 "а"ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, позивачем завищена сума, що підлягає бюджетному відшкодування на рахунок платника у банку по деклараціям з ПДВ

- за грудень 2007 року на суму-39360,0 грн.;

- за листопад 2007 року на суму –3458,0 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.06.2008 року №0000082340/0 про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад, грудень 2007 року на загальну суму 42818,00 грн., визначене податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 16241,00 грн. та штрафних (фінансових) санкції з цього податку у сумі 8121,00 грн.

Судами також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання угоди між ТОВ "Армлит-Донбасс"та ТОВ "Азимут В"за №45-ПС від 01.10.2007 року (додаткова угода №1 від 28.12.2006 року №2 від 28.12.2007 року) про постачання металопродукції, ТОВ "Армлит-Донбасс"одержало від ТОВ "Азимут В"ТМЦ, на підтвердження чого ТОВ "Азимут В"позивачеві було виписано податкові накладні.

Крім того, на виконання угоди між ТОВ "Армлит-Донбасс"та ТОВ "БК Стройцентр"за №138/07 від 06.11.2007 року про постачання металопродукції, ТОВ "Армлит-Донбасс"одержало від ТОВ "БК Стройцентр"ТМЦ"на підтвердження чого ТОВ "БК Стройцентр"позивачеві було виписано податкову накладну.

У якості доказів, що підтверджують оплату отриманого товару, позивачем надано платіжні доручення.

Як вірно зазначено судами, підставою для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, за перелічені вище періоди було неправомірне, на думку перевіряючих, включення позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2007 року суми ПДВ в розмірі 39360,00 грн. за податковою накладною, отриманою від ТОВ "БК Стойцентр", та до складу податкового кредиту грудня 2007 року, суми ПДВ в розмірі 33770,64 грн. за податковими накладними виданими ТОВ "Азимут - В". В акті перевірки зазначено, що за наведеними податковими накладними не можливо провести зустрічні перевірки постачальників товарів до виробника та зробити висновок, щодо сплати податку на додану вартість до бюджету відповідно до п.1.8 та п.п.7.7.2 "а"п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Проте, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанції відносно того, що такі висновки податкового органу є помилковими та спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачається обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Через те, що ПДВ є непрямим податком, він сплачується покупцями разом з договірною вартістю товарів (робіт, послуг) на користь платника податку –продавця (постачальника).

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем своїм постачальникам сум ПДВ, яка була включена ним до складу податкового кредиту, згідно з отримуваними від останніх податкових накладних.

Крім того, судами попередніх інстанції цілком обґрунтовано зазначено, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов’язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

В частині визначення позивачу податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 16241,00 грн. та штрафних санкції, рішення відповідача також неправомірне, оскільки таке донарахування пов’язано з фактичним відшкодуванням позивачу заявленого бюджетного відшкодування ПДВ, яке було зменшене перевіркою.

Відповідно до частина 1 статті 11 КАС України, яка передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частини 2 статті 71 цього Кодексу вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, прийняте 17.06.2008 року відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000082340/0 про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад, грудень 2007 року на загальну суму 42818,00 грн., визначене податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 16241,00 грн. та штрафних (фінансових) санкції з цього податку у сумі 8121,00 грн. є незаконним.,

Окрім цього, суд апеляційної інстанції доречно звернув увагу на те, що в резолютивній частині постанови Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року помилково вказано періоди, за які було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ оспорюваним рішенням, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області –залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року в незмінній частині та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.