К-2955/09-С Про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - 10.05.2011 Прийняття

У листопаді 2007 року ПП "Вертикаль Плюс"звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинними та скасувати прийняті 21.03.2007 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова податкові повідомлення-рішення №0000972300/0/6568 про застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 22843,50 грн. та №0000982300/0/6569 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 10584,77 грн.

15.01.2007 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в які просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.06.2007р. за №0000972300/1/12663 та №0000982300/1/12664, від 27.08.2007р. за №0000982300/2/19903 та №0000972300/2/19902, від 01.11.2007р. №0000982300/3/25344 та №0000972300/3/25343.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки органу податкового органу щодо порушення ПП "Вертикаль Плюс"п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а лише на припущеннях, оскільки строк позовної давності по договору з ТОВ "Торговий Дім Маркет Мега"№237 від 08.11.2004 року ще не закінчився, а тому у позивача не виникає підстав для включення суми до валового доходу. Також позивач зазначив, що перевіряючими безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"оскільки в матеріалах справи наявні первинні документи в підтвердження коригування валових витрат. Безпідставним, також вважає позивач порушення законодавства про податок на додану вартість.

Постановою Господарського суду Львівської області від 15 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року, позовні вимоги задоволено.

Обґрунтовуючи свої висновків, суди попередніх інстанції, керувались тим, що податковим органом всупереч ст. 71 КАС України не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 14.03.2007 року працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Львова була здійсненна виїзна планова документальна перевірки ПП "Вертикаль Плюс"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 01.10.2006 року, за результатами якої складено акт №524/42/23-031/30276121.

В згаданому акта податковий орган посилається на порушення позивачем, зокрема:

- п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", тобто позивачем не включено до валового доходу у IV кварталі 2004 року дохід у сумі 42516,00 грн.

- п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок додану вартість", а саме, підприємством зайво включило до складу податкового кредиту за листопад 2004 року ПДВ в сумі 7056,51 грн.

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме позивачем завищено валові витрати в ІV кварталі 2005 року на суму 18400,00 грн.

На підставі зазначеного акту податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000972300/0/6568, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 22843,50 грн., у тому числі 15229,00 грн. –основний платіж та 7614,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції;

- №0000982300/0/6569, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 10584,77 грн., в тому числі основний платіж –7056,51 грн. та штрафна (фінансова) санкція –3528,26 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін та прийняті відповідачем інші податкові повідомлення-рішення від 04.06.2007р. за №0000972300/1/12663 та №0000982300/1/12664, від 27.08.2007р. за №0000982300/2/19903 та №0000972300/2/19902, від 01.11.2007р. №0000982300/3/25344 та №0000972300/3/25343.

Також встановлено, що 08.11.2004 року між ПП "Вертикаль-Плюс"(замовник) та ТОВ "Торговий Дім Маркет Мега"(виконавець) підписано договір за №237 про виконання робіт, що підтверджується податковою накладною за №261 від 22.11.2004 року та актом передачі-приймання виконаних робіт.

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 19.12.2005 року у справі №2-3381-1/05 визнано недійсним статут ТОВ "Торговий Дім Маркет Мега", а установчі документи визнано такими, що суперечать чинному законодавству України.

Однак, відповідно до довідки Головного управління статистики у м. Києві за №13-7859 від 13.12.2007 року, з якої вбачається, що ТОВ "Торговий Дім Маркет Мега", код ЄДРПОУ 32977814, значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачається обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під визначенням безповоротна фінансова допомога, наведеним у п.п.1.22.1 п.1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", слід розуміти, зокрема, суму безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора.

Ознаки безнадійної заборгованості визначені у п.1.25 ст.1 цього Закону.

Тому судами вірно зазначено, що для визнання заборгованості безнадійною, а відтак, і встановлення обставин наявності у позивача безповоротної допомоги, в даному випадку, не достатньо наявності лише рішення суду про визнання недійсним статуту та установчих документів такими, що суперечать чинному законодавству.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанції щодо правомірного не включення позивачем до валового доходу суму у розмірі 42516,00 грн. є обґрунтованими.

Крім того, підставою для визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 10584,77 грн., слугував висновок податкового органу про те, що ПП "Вертикаль Плюс"не правомірно включило до податкового кредиту витрати по сплаті податку, не підтверджені податковими накладними, оскільки особа, яка їх виписувала позбавлена права виписки податкових накладних з моменту реєстрації.

Проте, суди доречно звернули увагу на те, що визнання недійсними установчих документів та Свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Торговий дім Маркет Мега"судовим рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 19.12.2005 року по справі №2-3381-1/05, при цьому ТОВ "Торговий дім Маркет Мега"не було виключено з реєстру платників і податку на додану вартість, не може бути підставою для висновку про недійсність спірної податкової накладної, виданої в момент здійснення господарської операції до ухвалення відповідного судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що позивачем правомірно було віднесено до податкового кредиту суму у розмірі 7056,61 грн. в листопаді 2004 року, на підставі податкової накладної №261 від 22.11.2004 року без порушень при цьому вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Щодо донарахування суми податкового зобов’язання у зв’язку із декларуванням як самостійно виявленої помилки в IV кварталі 2005 року 18 400,00 грн. як суми збитків понесених у 2004 році, то відповідно до ч.2 п.5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Тому, враховуючи відсутність висновків акту перевірки про подвійне формування валових витрат, позивач має всі правові підстави для відображення зазначеної суми валових витрат в рядку 05.2 Декларації за 2005 рік як самостійно виявленої помилки.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частини 2 статті 71 цього Кодексу вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновки судів відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються встановленими по справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 15 січня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.