Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому

засіданні

касаційну скаргу Славутської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Нетішинського відділення

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008

у справі № 10/677-НА Господарського суду Хмельницької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд"

до Державної податкової інспекції у м. Нетішин Хмельницької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008, позов задоволений: визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 14.08.2007 № 0006911710/012512 про донарахування ТОВ "Універсалбуд" податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1627,77 грн. (в тому числі 542,59 грн. –основний платіж та 1085,18 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Судові рішення вмотивовані висновком суду, що ОСОБА_2, який є громадянином Російської Федерації і працює на посаді директора ТОВ "Універсалбуд", в цілях оподаткування його доходів з джерелом походження в Україні є резидентом України; позивач як податковий агент зобов’язаний нараховувати і сплачувати податок з доходів, виплачених у вигляді заробітної плати, за ставкою 15%, а не 30%, як зазначає податковий орган.

В касаційній скарзі Славутська ОДПІ (правонаступник ДПІ у м. Нетішин) просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права –пункту 7.3 ст. 7, підпункту "а" пункту 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"( Закон № 889-IV (889-15) ).

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у м. Нетішин проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Універсалбуд"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.08.2004 по 31.03.2007, за результатами якої складений акт перевірки від 08.08.2007 № 1522/23/32987115 та прийняте вказане податкове повідомлення-рішення.

Згідно акту перевірки позивачем в порушення пункту 7.3 ст. 7, підпункту "а" пункту 19.2 ст. 19 Закону № 889-IV у період з листопада 2005 року по березень 2007 року виплачено заробітну плату директору товариства ОСОБА_4, який є громадянином Російської Федерації, з якої не утриманий в подвійному розмірі податок з доходів фізичних осіб: за ставкою 26% у 2005-2006 роках та 30% у 2007 році.

Відповідно до підпункту "а"пункту 19.2 ст. 19 Закону № 889-IV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та в повному розмірі нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно з пунктом 7.3 ст. 7 Закону № 889-IV ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 ст. 1 Закону № 889-IV встановлено, що фізична особа - резидент –це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно відмітки у паспорті НОМЕР_2 громадянина Російської Федерації та тимчасової посвідки НОМЕР_1 прийнятий на облік на постійне місце проживання в Україні, з 12.08.2005 проживає в АДРЕСА_1; протоколом зборів засновників ТОВ "Універсалбуд"від 13.07.2005 № 3 призначений на посаду директора товариства; одержав ідентифікаційний номер платника податків, наданий ДПА України, про що внесені дані до Державного реєстру фізичних осіб 12.08.2005; в м. Нетішин проживає його сім’я: дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 (а.с. 16, 17, 31 - 44).

З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що ОСОБА_2 є резидентом України для цілей оподаткування, оскільки встановлений факт його місця проживання в Україні та наявності центру життєвих інтересів (сім’я, робота), а позивач як податковий агент правильно обраховував і сплачував податок з доходів, виплачених ОСОБА_2, за ставкою 15%.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Славутської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Нетішинського відділення залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008 та постанову Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2007 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.