Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

секретар судового засідання Шевченко Ю.В.,

за участю представника відповідачів –Мірошниченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі –ОДПІ) у Полтавській області, третя особа - начальник Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ) у Полтавській області, про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

У березні 2009 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Зазначала, що постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 квітня 2008 року її визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом "а"частини 1 статті 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією". На підставі зазначеного судового рішення, 26 січня 2009 року наказом Кременчуцької ОДПІ №17-0 припинено її державну службу згідно пункту 2 статті 30 Закону України "Про державну службу"та звільнено із посади заступника начальника Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області. Позивач вказує, що наказом Кременчуцької ОДПІ Полтавської області від 22 квітня 2008 року №789 до неї вже застосували дисциплінарне стягнення у вигляді догани та позбавлення надбавок, премій, тощо. Вважаючи, що відповідач притягнув її до дисциплінарної відповідальності за одне й те ж правопорушення двічі, просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Кременчуцької ОДПІ від 26 січня 2009 року №17-0, поновити на державній службі та займаній посаді, стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, третя особа –начальник Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та скасування наказу відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2009 року та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_7 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №17-0 від 26 січня 2009 року про звільнення ОСОБА_7 із займаної посади заступника начальника Козельщинського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області. Поновлено ОСОБА_7 з 26 січня 2009 року на посаді заступника начальника Козельщинського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області. Стягнуто з Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на користь ОСОБА_7 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26 січня 2009 року по день постановлення рішення до 04 листопада 2009 року. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2009 року в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, не враховано положення частини 1 статті 16 та пункту 2 статті 30 Закону України "Про державну службу", норми Закону України "Про боротьбу з корупцією" (356/95-ВР) . Вказує, що припинення державної служби за пунктом 2 статті 30 Закону України "Про державну службу" є одним із законодавчо встановлених заходів боротьби з корупцією, а не накладенням дисциплінарного стягнення з порушення трудової дисципліни відповідно до частини 2 статті 147 КЗпП України.

ОСОБА_7 у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, судоми правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Вказує, що відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби. Зазначає, що у відповідності до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни може бути застосовано один із таких видів стягнення: догана або звільнення. Вказує, що в травні 2008 року до неї вже було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляду догани. Крім того, відповідачем порушено строки та порядок застосування дисциплінарного стягнення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що наказом в.о. начальника Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 09 серпня 2007 року ОСОБА_7 призначена на посаду заступника начальника Козельщинського відділення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції.

04 квітня 2008 року постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні правопорушення пов’язаного з корупцією, передбаченого пунктом "а"статті 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією"та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Наказом № 71-л від 03 квітня 2008 року з 09 квітня 2008 року позивач переведена на тимчасову посаду завідуючого сектору оподаткування фізичних осіб Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ.

Судами встановлено, що у травні 2008 року ОСОБА_7 ознайомлена з наказом Кременчуцької ОДПІ Полтавської області №789 від 22 квітня 2008 року про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення надбавок, премій на підставі постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 квітня 2008 року.

Наказом від 02 вересня 2008 року №239-л позивач переведена на конкурсній основі на посаду заступника начальника Козельщинського відділення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції з 04 вересня 2008 року, з якої звільнена 26 січня 2009 року на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ Полтавської області №17-0, яким припинено державну службу ОСОБА_7 згідно з пунктом 2 статті 30 Закону України "Про державну службу"за недотримання пов’язаних із проходженням служби вимог, передбачених статтею 16 зазначеного закону.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що у відповідності до частини 1 статті 14 Закону України "Про державну службу"до державних службовців застосовуються дисциплінарні стягнення, передбачені законодавством про працю України і відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення: догана або звільнення. Отже, ОСОБА_7 було двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке. Закон України "Про державну службу" (3723-12) (далі –Закон) визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону (3723-12) , якщо інше не передбачено законами України.

Обмеження, пов'язані з проходженням державної служби визначені статтею 16 вказаного Закону та статтями 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".

Статтею 14 Закону України "Про державну службу"встановлено особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Так, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Судами встановлено, що на підставі постанови Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 квітня 2008 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, винесено догану, позбавлено надбавок, премій та звільнено з посади.

З огляду на вищезазначені вимоги норм права і обставини справи, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення ОСОБА_7 на підставі Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 квітня 2008 року суперечить статті 61 Конституції України, оскільки за одне й те саме порушення позивач неодноразово притягувався до юридичної відповідальності одного й того ж виду.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухваленого рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін .

Керуючись статтями 160, 165, 167, 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 КАС України.