Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому

засіданні

касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі та спільного підприємства "Мікро Мет"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008

у справі № 2-а-921/07 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом спільного підприємства "Мікро Мет"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2007 позов задоволений, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 13.07.2007 № 0002042301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 38112,00 грн. (в тому числі 25408,00 грн. –основний платіж та 12704,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції) виходячи з того, що коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість позивачем проведено з дотриманням Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 № 168/97-ВР (168/97-ВР) (далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 постанову суду першої інстанції скасовано, позов СП "Мікро Мет"задоволено частково: визнане недійсним податкове повідомлення-рішення від 13.07.2007 № 0002042301/0 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість за квітень 2006 року в розмірі 21120,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у відповідній частині оскільки в матеріалах справи наявні докази щодо коригування позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість в грудні 2003. В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовлено виходячи з того, що висновок акту перевірки щодо безпідставного зменшення у травні 2006 року податкового зобов’язання з податку на додану вартість на 4822,00 грн. є правильним.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Житомирі просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 в частині задоволення позовних вимог, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2007, постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

В касаційній скарзі СП "Мікро Мет"просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008, залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2007, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

ДПІ у м. Житомирі проведена виїзна позапланова перевірка СП "Мікро Мет"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2006, за результатами якої складений акт перевірки від 27.06.2007 № 3900/23-01/24706868 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.07.2007 № 0002042301/0.

Підставою для донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 21120,00 грн. за висновком контролюючого органу є невідкоригування позивачем суми податкового кредиту, сформованого в податковій декларації за січень 2001 року за рахунок сум податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укрспецпром"платіжними дорученнями від 18.01.2001 № 361, № 362 у складі авансового платежу за алюмінієві резервуари, придбані за договором поставки від 11.04.2001 № 54/04, при подальшому невиконанні постачальником зобов’язання щодо поставки резервуарів та стягненні рішенням Господарського суду Харківської області від 05.08.2002 по справі № 11/58-02 на користь позивача з ТОВ "Укрспецпром"130717,33 грн. авансового платежу.

Згідно з абзацом 1 пункту 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР (в редакції Закону, яка діяла до внесення змін Законом України від 15.06.2004 № 1782-IV (1782-15) ) у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

Суд встановив, що позивач здійснив коригування у податковому обліку податку на додану вартість в грудні 2003 року по операції з придбання алюмінієвих резервуарів у ТОВ "Укрспецпром"з врахуванням рішення Господарського суду Харківської області.

Це підтверджується і тим, що перевіркою, якою був охоплений період з 01.04.2003 по 30.06.2004 і результати якої оформлені актом від 27.06.2007 № 3900/23-01/24706868, порушень в податковому обліку позивача не встановлено.

Стосовно коригування помилки, допущеної позивачем при визначенні суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за результатами фінансово-господарських операцій з ТОВ "Каскад", висновок суду апеляційної інстанції є правильним з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР (в редакції Закону, яка діяла після внесення змін Законом України від 25.03.2005 № 2505-IV (2505-15) ) у разі якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктами 22-24 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (z0233-97) , встановлено, що розрахунок коригування складається у двох примірниках. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця. Розрахунки коригування як покупцем, так і продавцем зберігаються в порядку, аналогічному порядку збереження податкових накладних.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В судовому процесі встановлено, що позивач у травні 2006 року провів коригування податкових зобов’язань на підставі розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 28/191 до податкової накладної від 19.09.2004 № 191, яка була ним видана ТОВ "Каскад".

З огляду на те, що у вказаному розрахунку була відсутня дата його отримання товариством "Каскад", суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо безпідставного зменшення позивачем у травні 2006 року суми податкових зобов’язань на 4822,00 грн.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі та спільного підприємства "Мікро Мет"залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .