Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Федоров М.О., Шипуліна Т.М.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецтех"(далі –Товариство)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009

у справі № 2а-37139/09/2070

за позовом Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі –Дергачівська МДПІ)

до Товариство

про продовження строку адміністративного арешту активів.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов подано про продовження повного адміністративного арешту активів Товариства на строк до 4320 год.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 у позові відмовлено з тих мотивів, що податковим органом не доведено ані факту відмови відповідача від проведення перевірки, ані наявності загрози зникнення або знищення активів платника, до яких було застосовано арешт. Крім того, суд першої інстанції послався на відсутність у Товариства податкового боргу як обов’язкової умови для застосування адміністративного арешту активів платника.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; продовжено повний адміністративний арешт активів Товариства на строк 4320 год. У прийнятті цього рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність відповідача за місцезнаходженням, неподання ним на вимогу податкового органу необхідних для проведення перевірки первинних документів є обставинами, з якими підпункт "г"підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"пов’язує застосування арешту активів платника. Крім того, апеляційний суд зазначив, що наявність або відсутність у платника податкового боргу може бути виявлено лише під час проведення перевірки його фінансово-господарської діяльності.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду зі спору. На обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на існування об’єктивних причин, що перешкодили надати первинні документи податковому органові, тоді як Товариство як добросовісний платник своєчасно звітує до податкової інспекції та у повному обсязі сплачує податкові зобов’язання.

Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що 30.01.2009 Дергачівською МДПІ було направлено відповідачу повідомлення № 581 про призначення виїзної планової перевірки Товариства на 25.02.2009. Зазначене повідомлення було отримано відповідачем 10.02.2009, про що у матеріалах справи міститься розписка. Втім за наслідками неодноразових виїздів працівників контролюючого органу за адресою відповідача провести перевірку не вдалося з причин відсутності посадових осіб Товариства за юридичною адресою, як це було зафіксовано у відповідних актах. У відповідь на запит Дергачівської МДПІ з вимогою надати необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідач повідомив про передачу усіх первинних документів судовому експерту для проведення експертизи. Наведені обставини стали підставою для застосування адміністративного арешту активів платника за рішенням від 23.03.2009 № 2 в порядку підпункту "г"підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Судами також було встановлено відсутність у Товариства податкового боргу.

Згідно з підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

З наведеної норми випливає, що адміністративний арешт може бути накладено на активи платника податків виключно у випадку наявності податкового боргу у такого платника. Проте позивачем взагалі не було обґрунтовано свої вимоги наявністю у відповідача податкового боргу, що свідчить про відсутність правових підстав для арешту активів Товариства.

Крім того, за змістом підпункту 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 названого Закону арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону.

Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Таким чином, суд може продовжити строк цього арешту за умови доведення податковим органом наявності підстав про те, що звільнення з-під адміністративного арешту активів платника податків може загрожувати їх зникненню або знищенню.

Оскільки відповідні обставини позивачем доведено не було, то слід погодитися з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог Дергачівської МДПІ.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду як скасоване помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецтех" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2009 у справі № 2а-37139/09/2070 скасувати.

3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2009 у справі № 2а-37139/09/2070 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.