К-20733/08-С Про стягнення суми щорічної разової грошової допомоги - 20.10.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації про стягнення щорічної разової грошової допомоги,

У червні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації про стягнення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.07.2007 позов ОСОБА_4 було задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_4 недоплачену разову щорічну грошову допомогу як інваліду війни другої групи за 2004-2007 роки в сумі 8451, 04 грн., 1260, 48 грн. в рахунок відшкодування витрат від інфляції внаслідок несвоєчасно проведених виплат та 3% річних від прострочених сум платежів в розмірі 361, 88 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2008 апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації задоволено частково, а постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.07.2007 скасовано в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_4 недоплачену грошову допомогу як інваліду війни ІІ групи з 2004-2005 роки в сумі 5530, 56 грн. та в частині стягнення 1260, 48 грн. в рахунок відшкодування витрат від інфляції внаслідок несвоєчасно проведених виплат, а також 3% річних від прострочених сум у розмірі 361, 88 грн.

Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2008 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення суду щодо застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до вимог статті 17 вищевказаного Закону фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону (3551-12) , здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Частиною 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги інвалідам війни ІІ групи відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) здійснюється у розмірі 360 грн.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2008 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими зупинялась на цей рік дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату нарахування і виплату позивачеві органами праці та соціального захисту населення щорічної грошової допомоги, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) були діючими, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, отримана ОСОБА_4 щорічна разова грошової допомоги до 5-го травня у 2007 році в розмірі 360 грн. була нарахована та виплачена управлінням праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної відповідно до діючого на той час законодавства.

З урахуванням викладеного, у судів апеляційної інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права –судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації про стягнення щорічної разової грошової допомоги - скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації про стягнення щорічної разової грошової допомоги відмовити.