21-1080а15 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток - Текст документа

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродукти" (далі - Товариство) до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України (далі - СДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У травні 2013 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 січня 2013 року: № 0000020029, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 3 419 744 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 854 936 грн; № 0000030029, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на суму 3 177 261 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 794 315 грн 25 коп.

На обґрунтування позову Товариство послалось, зокрема, на те, що воно підтвердило факт придбання бензину з метою його використання у господарській діяльності, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, сплата грошових сум здійснювалася за наявними договорами у розмірі та у строки, що ними передбачені, документи, які супроводжують господарські операції, є достовірними та оформлені належним чином, складені та підписані уповноваженими на те особами, витрати і податковий кредит позивач сформував правомірно. З огляду на наведене висновки СДПІ про порушення з боку позивача є неправомірними, а спірні податкові повідомлення-рішення - протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Суди встановили, що СДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Ріаліз Ойл" за період із 1 січня по 31 березня 2012 року, за результатами якої склала акт від 27 листопада 2012 року № 505/29-0/37221323, у якому зазначено, що позивач порушив пункти 138.1, 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме занизив податок на прибуток за період із 1 січня по 31 березня 2012 року на суму 3 419 744 грн, пункт 44.1 статті 44, пункт 198.3 статті 198, пункт 200.1 статті 200 ПК, а саме занизив ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 3 177 261 грн.

На підставі цього акта СДПІ прийняла спірні податкові повідомлення-рішення.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 26 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2015 року, позов задовольнив.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), СДПІ, посилаючись на неоднакове застосування пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних відносин), просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2015 року та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права заявник надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2012 року і 24 січня 2013 року (№№ К-24613/10, К-31852/10 відповідно).

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їхніми висновками щодо реальності господарських операцій, укладених між Товариством та товариством з обмеженою відповідальністю "Ріаліз Ойл", з огляду на те, що фактичне виконання умов вищевказаного договору та оплата Товариством придбаного товару підтверджуються наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт тощо, а також платіжними дорученнями, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства і є документами первинного обліку.

Натомість у рішеннях Вищого адміністративного суду України, наданих на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції, визнаючи правомірність рішення податкового органу, виходив із того, що надані платниками податків первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій.

Оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справах, рішення у яких додано до заяви, то у задоволенні заяви СДПІ слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.