Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

Шипуліної Т. М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер" на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.08.2008 року по справі № 2-21/6276-2006А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер" до Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлідер"звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001141501/0 від 16.05.2008 року.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.08.2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008 року у даній справі в задоволенні адміністративного позову відмовлено з мотивів необґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.05.2008 року відповідачем проведена камеральна перевірка ТОВ "Укрлідер", за результатами якої встановлена наявність методологічної помилки при складанні Декларації за 2007 рік, а саме: значення графи "Вартість торгових патентів, придбаних у звітному періоді, що враховується у зменшення податкового зобов’язання" повинно мати нульове значення, замість відображеного значення 11200,00 грн.; згідно даних особового рахунку Алуштинської філії ТОВ "Укрлідер" за 2007 рік за кодом платежу 1407 "торгові патенти" не нараховано вартості торгових патентів, придбаних у звітному періоді, що повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання платника податку; встановлено заниження податку на прибуток за звітний період - 2007 рік в сумі 11200,00грн.

Як наслідок 16.05.2008 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001141501/0, яким позивачу донараховано 11760,00 грн. податку на прибуток, у тому числі 11200,00 грн. основного зобов’язання та 560,00 грн. штрафних санкцій.

Правовідносини сторін регулюються статтею 19 Конституції України, статтями 5, 9 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", статтями 9, 14 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року, статтями 5, 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", статтею 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами".

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік). Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності згідно пункту 18 частини першої статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ від 14.05.1992 (2343-12) року.

Підпунктом 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань платника податку в порядку, передбаченому пунктом 16.3 цього Закону (334/94-ВР) .

Податок з прибутку, отриманого від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , підлягає сплаті до бюджету у сумі, визначеній відповідно до цього Закону, зменшений на вартість придбаних торгових патентів для здійснення цього виду діяльності (пункт 16.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) ).

В матеріалах справи міститься копія заявки за вересень 2007 року саме ТОВ "Укрлідер" на придбання торгових патентів на право надання послуг у сфері грального бізнесу.

Відповідно до положень Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) набувачем патентів є безпосередньо юридична особа - ТОВ "Укрлідер". Алуштинська філія зареєстрована лише 27.11.2007 року після придбання патентів юридичною особою. Витрати по сплаті вартості придбаних патентів має включати до своєї Декларації та особа, яка понесла ці витрати фактично.

Виходячи з викладеного, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що донарахування податкового зобов’язання відповідно підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" є обґрунтованим.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер" відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.08.2008 року по справі № 2-21/6276-2006А залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.