Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2008

у справі № 2-а-5478/08

за позовом ОСОБА_4

до Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ОСОБА_4 (далі по тексту –позивач, ОСОБА_4.) звернулась до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту –відповідач, Костянтинівська ОДПІ) № 0000541742/0-9665 від 31.05.2006 та рішення Костянтинівської ОДПІ від 01.02.2007 № 17/10/24-012 в частині стягнення коштів та продажу інших активів платника податків в розмірі 3 264,56 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2008, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2008, позов задоволено; визнано недійсними спірні податкове повідомлення-рішення та рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 отримала після смерті матері ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1) у власність право на земельну частку (пай) розміром 2,59 кадастрових гектари, що знаходиться у КСП "Берестовий"та передано СО ТОВ "Злагода"в оренду для користування колективною власністю, що належало її матері на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) та право на пайовий фонд майна КСП "Берестовий"у сумі 1 405 грн.

Після прийняття спадщини позивач подала декларацію про доходи, отримані в період з 01.01 по 31.12.2005, де зазначила отримане нею спадкове майно на загальну суму 26 517 грн., на яку відповідач нарахував податок у розмірі 13% та прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000541742/0-9665 від 31.05.2006 про визначення суми податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3 447,21 грн.

01.02.2007 першим заступником начальника Костянтинівської ОДПІ було прийняте рішення № 17/10/24-012 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Встановлення ставок, механізму справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) та об’єктів оподаткування виключно законами України про оподаткування передбачене ст. ст. 1, 6 Закону України "Про систему оподаткування".

Підпунктом 13.1. ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"передбачений поділ об’єктів спадщини платника податку з метою оподаткування, зокрема, на об’єкти нерухомого майна, до яких згідно ч. 1 ст. 181 ЦК України належать земельні ділянки.

Відповідно до п. 17 розділу X Перехідні положення ЗК України (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства; сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

З аналізу зазначених норм слідує, що успадковані сертифікати на право на земельну частку (пай) не можуть бути об’єктом оподаткування, оскільки вони не посвідчують майнове право особи, а є лише правовстановлюючими документами для набуття особою такого права відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України.

Слід відмітити, що сертифікат на право на земельну частку (пай) не можна розглядати як об’єкт комерційної власності поряд з корпоративним правом, оскільки в силу ст. 167 ГК України право на земельну частку (пай) не визначає прав власника цього паю у статутному фонді господарської організації та не встановлює його прав на участь в управлінні підприємством та отриманні частки прибутку.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .