ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
"20" жовтня 2011 р. м. Київ К-5105/08
( Додатково див. постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (rs1658414) )
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Костенка М.І.
Маринчак Н.Є.
Островича С.Е.
Усенко Є.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2008
у справі № АС-42/139-07
за позовом Закритого акціонерного товариства "Фінпрофіль"
до 1.Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області
2.Головного управління Державного казначейства України в Харківській області
за участю Прокуратури Харківської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Фінпрофіль" (далі по тексту –позивач, ЗАТ "Фінпрофіль") звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі по тексту –відповідач, Чугуївська ОДПІ Харківської області) № 0000612310/0 від 05.04.2006, № 0000612310/1 від 27.04.2006 та № 0000612310/2 від 05.07.2006 в частині визначеного завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 58 564 грн.; визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001142310/0 від 14.07.2006 в частині визначеного завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 82 684 грн.; зобов’язання Печенізького районного відділення управління державного казначейства в Харківській області перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 141 248 грн.
Постановою Господарського суду Харківської області від 12.06.2007 позов задоволено частково; визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000612310/2 від 05.07.2006 в частині завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 26 545 грн.; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001142310/0 від 14.07.2006 в частині завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 82 684 грн.; зобов’язано Головне управління Державного казначейства України в Харківській області перерахувати на розрахунковий рахунок ЗАТ "Фінпрофіль"суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 109 229 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2008 постанову суду першої інстанції скасовано в частині зобов’язання УДК в Харківській області перерахувати на розрахунковий рахунок ЗАТ "Фінпрофіль"суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 109 229 грн. та в цій частині позовних вимог відмовлено; в іншій частині постанову суд першої інстанції залишено без змін.
В касаційній скарзі Чугуївська ОДПІ Харківської області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведених виїзних позапланових документальних перевірок позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок та позитивного значення ПДВ за період листопад –грудень 2005 року, та за квітень 2006 року, складено акти, відповідно № 434/231/25186483 від 31.03.2006, та № 845/23-0/25186483 від 11.07.2006, в яких встановлено порушення пп. "а"пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: 1) підприємством зайво задекларовано суму податку на додану вартість, яка фактично не сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) на загальну суму 212 грн. та частково сплачена на суму 1 269 грн.; сплачено ПДВ, але не у попередньому податковому періоді на суму 59 588 грн.; 2) підприємством зайво задекларовано суму податку на додану вартість, яка фактично не сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) на загальну суму 11 005,10 грн., сплачено ПДВ, але не у попередньому податковому періоді на суму 42 420 грн.; сплачена сума ПДВ за фактично неотримані товари на суму 29 258 грн.
На підставі результатів перевірки, викладених в акті № 434/231/25186483 від 31.03.2006, відповідачем 05.04.2006 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000612310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2005 року в розмірі 61 069 грн., яке в результаті адміністративного оскарження скасоване в частині зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 024 грн.
05.07.2006 відповідачем прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000612310/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 58 564 грн.
На підставі результатів перевірки, викладених в акті перевірки № 845/23-0/25186483 від 11.07.2006, відповідачем 14.07.2006 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001142310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2006 року на суму 82 684 грн.
Також судами встановлено, що в податковій декларації за грудень 2005 року позивач визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 93 231 грн., зазначивши, що у попередньому податковому періоді (листопаді 2005 року) ним сплачено ПДВ постачальникам товарів у складі вартості придбаних товарів у розмірі 100 460 грн., враховуючи в цю суму сплату ПДВ постачальникам товарів не тільки у листопаді 2005 року, а й за попередні періоди.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що позивачем правомірно включено в розрахунок суми бюджетного відшкодування за грудень 2005 року суми податку на додану вартість сплачені постачальникам товарів в листопаді 2005 року; правомірністю формування бюджетного відшкодування за квітень 2006 року; неправомірністю включення в розрахунок суми бюджетного відшкодування сум ПДВ сплачених за попередні періоди; відкликанням рішень згідно пп. "б"пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Харківський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання УДК в Харківській області перерахувати на розрахунковий рахунок ЗАТ "Фінпрофіль"суму бюджетного відшкодування ПДВ, та відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, мотивував своє рішення обранням позивачем неналежного способу захисту.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком Харківського апеляційного адміністративного суду, враховуючи наступне.
Відповідно до абзаців 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від’ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).
Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 58 564 грн. по податковим накладним, виписаним ЗАТ "АЗСТ-колор"22.12.2004, 05.01.2005, 17.02.2005, 20.01.2005, але фактично отриманими в листопаді 2005 року.
Фактично ж позивач у листопаді 2005 року сплатив ПДВ постачальникам товарів у сумі 61 212 грн., тому висновок судів про відшкодування позивачу вказаної суми, яка була сплачена у листопаді 2005 року є вірним.
Судами також встановлено правомірність нарахування бюджетного відшкодування за квітень 2006 року, оскільки позивач податковий кредит сформував згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"по першій події, а саме: після проведення передплати за товар, який був отриманий пізніше.
Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що позовна вимога про зобов’язання управління державного казначейства перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму бюджетного відшкодування ПДВ не є належним способом захисту. Для захисту порушеного права на бюджетне відшкодування слід звертатись до суду з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.
Враховуючи викладене, межі позовних вимог, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2008 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий
(підпис)
О.І. Степашко
Судді
(підпис)
М.І. Костенко
(підпис)
Н.Є. Маринчак
(підпис)
С.Е. Острович
(підпис)
Є.А. Усенко
З оригіналом згідно Секретар І.Ю. Гончарук