К-60024/09-С Про визнання протиправним та скасування рішення - 18.10.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 у справі за позовом ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради юстиції України від 21.03.2007 щодо подання до Верховної Ради України про звільнення з посади судді за порушення присяги,

У вересні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Вищої ради юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради юстиції України від 21.03.2007 щодо подання до Верховної Ради України про звільнення з посади судді за порушення присяги.

Постановою Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено повністю.

На зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій –без змін, з наступних підстав.

Судами встановлено, що 23 грудня 2005 року до Вищої ради юстиції надійшло звернення народного депутата України Беспалого Б.Я. щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_4 з посади судді за порушення присяги. Членом Вищої ради юстиції України - Ізовітовою Л.П., була проведена перевірка звернення народного депутата України Беспалого Б.Я. від 23.12.2005, за наслідками якої, 07.04.2006 складено пропозицію про прийняття подання про звільнення позивача з посади судді за порушення присяги. З даною пропозицію позивач був ознайомлений 18.12.2006 та надавав Голові Вищої ради юстиції свої письмові пояснення щодо відомостей, які були предметом перевірки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України "Про Вищу раду юстиції"до Вищої ради юстиції України з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади може звернутися член Вищої ради юстиції України. Член Вищої ради юстиції України, який порушив перед Вищою радою юстиції України питання про звільнення з посади судді, не бере участі в голосуванні при прийнятті рішення.

Статтею 40 Закону України "Про Вищу раду юстиції"передбачено, що перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника одним із членів Вищої ради юстиції України шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об'єднань. За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозицій. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка. Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.

Судами встановлено, що у цивільний справі за позовом акціонера ВАТ "НЗФ"- Верченка В.Р. до члена спостережної ради ВАТ "НЗФ" - ОСОБА_11 про усунення перешкод у реалізації права власності, який надійшов до Феодосійського міського суду 06.05.2005, в позовній заяві відсутня дата подання позову до суду та був відсутній доказ сплати державного мита, проте, суддя Соболюк М.М. прийняв позовну заяву до провадження та завершив підготовку справи до розгляду. Крім того, позовна заява була прийнята з порушенням правил підсудності, визначених статтею 125 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції 1963 року), оскільки ОСОБА_11 не проживала в м. Феодосії, також остання не могла бути належним відповідачем у справі, оскільки не була ні головою правління ВАТ "НЗФ", а ні особою, на яку покладено обов'язок щодо проведення, скликання, скасування скликаних загальних зборів акціонерів ВАТ "НЗФ"та не мала права підпису документів від імені ВАТ "НЗФ".

В подальшому, суддя Соболюк М.М. постановив ухвалу про забезпечення позову шляхом: заборони ВАТ "НЗФ", будь-яким іншим фізичним та юридичним особам проводити загальні збори ВАТ "НЗФ", призначені на 05.05.2005; заборони акціонерам ВАТ "НЗФ", будь-яким іншим фізичним та юридичним особам голосувати та приймати будь-які рішення з питань порядку денного цих зборів; заборони ДКЦПФР України, її територіальним органам, їх посадовим особам здійснювати будь-які функції при проведенні зазначених зборів акціонерів; заборони ФДМ України, його територіальним органам та посадовим особам брати участь у зазначених зборах акціонерів. Однак, не було дотримано вимог статей 149- 152 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки в ухвалі суду про забезпечення позову не зазначено, які саме дії можуть перешкодити чи зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому; заборони адресуються невизначеному колу осіб або особам (ДКЦПФР та ФДМ України), не залученим до участі у справі. Рішенням Феодосійського міського суду від 05.07.2005, позовні вимоги акціонера ВАТ "НЗФ"- Верченка В.Р. задоволено в повному обсязі, а рішення допущено до негайного виконання.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 6 липня 2006 року встановлено, що ОСОБА_4 допущено грубе порушення вимог закону при розгляді цивільної справи № 2-4507/05 за позовом Верченка В.Р. до ОСОБА_11, ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"про усунення перешкод у реалізації права власності, у зв'язку з чим, Головою Ради суддів Автономної Республіки Крим - Афендіковим С.А. внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Соболюка М.М. і накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді пониження кваліфікаційного класу на клас - з другого, який було присвоєно судді 14.12.2001, до третього кваліфікаційного класу.

Позивач з даним рішенням погодився та визнав, що допустив порушення закону при розгляді зазначеної цивільної справи.

У цивільній справі за позовом ТОВ "Альфа-Інвест"до ОСОБА_11 (члена спостережної ради ВАТ "НЗФ") про визнання ТОВ "Альфа-Інвест"єдиним законним та належним реєстроутримувачем реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "НЗФ"; про визнання реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "НЗФ"; про визнання чинною ліцензію ТОВ "Альфа-Інвест"на професійну діяльність на ринку цінних паперів, та у цивільній справі за позовною заявою акціонера ВАТ "НЗФ"- Верченка В.Р. до ОСОБА_11, ВАТ "НЗФ"про усунення перешкод у реалізації права власності, також було порушено процесуальні норми при прийняття позову та правила підсудності, та винесено ухвали про забезпечення позову, які в свою чергу суперечать статті 15 Цивільного процесуального кодексу України. Крім того, вказані в ухвалі суду заборони спрямовані не на забезпечення позову, а на задоволення позовних вимог, тобто суддя фактично вирішив позов по суті. Рішеннями Феодосійського міського суду від 20 травня 2005 року та від 19 серпня 2005 року, позовні вимоги ТОВ "Альфа-Інвест"до ОСОБА_11 та позовні вимоги акціонера ВАТ "НЗФ"- Верченка В.Р. до ОСОБА_11, ВАТ "НЗФ"задоволені у повному обсязі, а рішення допущені до негайного виконання, чим було порушено вимоги статті 218 Цивільного процесуального кодексу України.

У цивільній справі за позовною заявою ПФК "Придніпров'я"до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ВАТ "НЗФ"про визнання позивача добросовісним набувачем та власником пакета акцій ВАТ "НЗФ", придбаного на підставі зазначених договорів № КПП-404 від 26.05.2003 та № КПП-415 від 15.08.2003 купівлі-продажу пакетів акцій ВАТ "НЗФ", які постановою Київського апеляційного господарського суду 25.07.2005, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.08.2005, були визнані недійсними. Таким чином, ПФК "Придніпров'я", на час розгляду справи, за його позовом в Феодосійському міському суді не був власником пакета акцій ВАТ "НЗФ"і його позов був необґрунтованим, проте, 19 серпня 2005 року ОСОБА_4 постановив три ухвали про забезпечення позову, що фактично зупиняло виконання постанови Київського апеляційного суду від 25 липня 2005 року, яка набрала законної сили.

Згідно статей 6, 10 Закону України "Про статус суддів"суддя не повинен допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності. До того ж, приймаючи присягу, суддя урочисто присягає чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкорятись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим.

21 березня 2007 року Вищою радою юстиції України на підставі пункту 5 частини 5 статті 126, статті 131 Конституції України та статей 27, 30, 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції"прийнято рішення про внесення подання до Верховної Ради України щодо звільнення ОСОБА_4 з посади судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим за порушення присяги, а саме: порушив вимоги чинного законодавства, проявив несумлінність та упередженість при розгляді справ за участю з ВАТ "НЗФ".

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, оскаржуване рішення Вищої ради юстиції приймалось не на підставі висновків Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а за результатами висновків самостійної перевірки Вищою радою юстиції. Зокрема, Вища рада юстиції України, згідно своїх повноважень, перевірила відомості про наявність передбачених частиною 5 статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, встановила факт наявності підстав для звільнення, оцінила встановлені нею обставини та прийняла рішення саме стосовно дій судді, а не стосовно прийнятих ним рішень по цивільним справам.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України"звільнення з посади судді, обраного безстроково, відбувається в такому порядку:

1) ініціювання перед Вищою радою юстиції України питання про звільнення з посади судді в порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону;

2) розгляд питання Вищою радою юстиції України та прийняття рішення щодо внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді, обраного безстроково;

3) подання Вищою радою юстиції України до Верховної Ради України матеріалів про звільнення судді, обраного безстроково;

4) розгляд подання Вищої ради юстиції України відповідним Комітетом Верховної Ради України і прийняття рішення по суті цього подання;

5) розгляд подання Вищої ради юстиції України та висновку Комітету Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України і прийняття Верховною Радою України рішення стосовно звільнення судді з посади.

Згідно статті 24 Закону України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України", відповідно до якої з підстав, визначених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, Верховна Рада України приймає рішення про звільнення судді з посади. Рішення приймається шляхом відкритого нефіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Таким чином, Вища рада юстиції не є органом, який наділений повноваженнями щодо здійснення дисциплінарного провадження відносно суддів місцевих судів. Разом з тим, в оскаржуваному рішенні Вищої ради юстиції не вирішувалось питання про законність та обґрунтованість судових рішень, оскільки це виключна прерогатива судів апеляційної та касаційної інстанції, які за наслідками перевірки можуть залишити рішення без змін, змінити рішення, скасувати чи прийняти нове.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що внесене Вищою радою юстиції за наслідками прийнятого нею рішення подання про звільнення судді з посади за порушення присяги, носить рекомендаційний характер для органу, який призначив суддю, і відповідно, внесення Вищою радою юстиції до Верховної Ради України подання про звільнення з посади судді за порушення присяги судді не є актом застосування до судді заходів дисциплінарної відповідальності, з прийняттям якого настає та чи інша відповідальність.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради юстиції України від 21 березня 2007 року стосовно звернення з поданням до Верховної Ради України про звільнення з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим - Соболюка М.М. за порушення присяги судді.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 у справі за позовом ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради юстиції України від 21.03.2007 щодо подання до Верховної Ради України про звільнення з посади судді за порушення присяги –без змін.