Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до Апеляційного суду Донецької області про зобов'язання здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання, стягнення різниці виплаченого та підлягаючого виплаті розміру довічного грошового утримання,

У грудні 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовною заявою про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання, стягнення різниці виплаченого та підлягаючого виплаті розміру довічного грошового утримання. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що постановою Верховної Ради України від 12 липня 2004 року № 51-к її звільнено з посади судді Апеляційного суду Донецької області у зв’язку з виходом у відставку та відповідачем призначено їй щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 % заробітної плати працюючого судді. В розрахунок щомісячного довічного грошового утримання увійшли: оклад; надбавка за кваліфікаційний клас; надбавка за особливий характер роботи та інтенсивність праці; надбавка встановленої Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 (584/95) ; надбавка за напруженість та складність роботи; надбавка за вислугу років; премія. З 01 січня 2006 року в розрахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача не включені надбавки, які були обов'язковими при нарахуванні довічного грошового утримання при виході у відставку. Просила зобов'язати Апеляційний суд Донецької області здійснити перерахунок довічного грошового утримання за Законом в сумі 12505,89 грн щомісячно з 01 січня 2006 року та стягнути недоплачені суми довічного грошового утримання за 2006 рік в повному обсязі 83372, 52 грн з 01 грудня 2008 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року позов задоволено. Зобов'язано Апеляційний суд Донецької області здійснити перерахунок довічного грошового утримання за Законом в сумі 12505,89 грн щомісячно з 01 січня 2006 року та стягнуто недоплачені суми довічного грошового утримання на користь позивача за 2006 рік в повному обсязі 83372, 52 грн з 01 грудня 2008 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що апеляційним судом порушено норми матеріального права, зокрема, статей 43, 44 Закон України "Про статус суддів".

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу щомісячне довічне грошове утримання має розраховуватись зі всіх видів грошового забезпечення, з яких воно і призначалось.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що щомісячне довічне грошове утримання позивачу виплачувалось залежно від заробітної плати судді, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Проте, такі висновки судів передчасні.

Судами встановлено, що постановою Верховної Ради України від 12 липня 2004 року № 51-к ОСОБА_6 звільнено з посади судді Апеляційного суду Донецької області у зв’язку з виходом у відставку та відповідачем призначено їй щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 % заробітної плати працюючого судді. В розрахунок щомісячного довічного грошового утримання увійшли: оклад; надбавка за кваліфікаційний клас; надбавка за особливий характер роботи та інтенсивність праці; надбавка встановленої Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 (584/95) ; надбавка за напруженість та складність роботи; надбавка за вислугу років; премія.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 43 Закону України "Про статус суддів", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, судді виплачувалося звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання, в даному випадку, в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Разом з тим, позивачем надані докази щодо невідповідності його щомісячного довічного грошового утримання у відсотковому відношенні до заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі встановили обставини, що мають значення для вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді стосуються періоду з 01 січня 2006 року.

Абзацом третім пункту 1 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів"від 15 грудня 1992 року № 2863-XII (2863-12) встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці виплачується в суді за останнім місцем роботи або, за їх вибором, у суді за місцем їх проживання. В разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Пунктом 49 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"зупинено на 2007 рік дію абзацу третього пункту 1 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" (2863-12) щодо визначення органів, які виплачують щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці. Рішенням Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (v004p710-07) у справі про гарантії незалежності суддів, зокрема, наведену правову норму Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) визнано неконституційною. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) (підпункт 1 пункту 61 розділ II та пункт 3 розділ III) призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання також віднесено до компетенції Пенсійного фонду України. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, зокрема, ці положення закону визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Вирішуючи спір про обчислення і виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу, суди не встановили, які зміни заробітної плати суддів відбулися з 2006 року, який саме новий розмір заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді встановлювався відповідно до законодавства, з якого може обчислюватися щомісячне довічне грошове утримання позивача.

Також судами не встановлено хто є належними відповідачами у справі в період з 2006 року і в який період повинен нести відповідальність за обчислення і виплату щомісячного довічного грошового утримання виходячи з того, що з 2007 року законодавство відносно визначення органів, які виплачують щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, змінювалося.

Суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тому допущені судами порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та відповідно до частини другої статті 227 КАС України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції..

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.