К-16848/08 Про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги - 31.03.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги до 5-го травня та на оздоровлення,

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги до 5-го травня та на оздоровлення.

Постановою Луганського Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2008 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої допомоги на оздоровлення та допомоги до 5-го травня. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотриману за 2007 рік суму допомоги на оздоровлення в рощзміі 2180,00 грн. та до 5-го травня –2920,48 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2008 апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області було залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2008 –без змін.

У касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2008 та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вбачає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, інвалід другої групи.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачені компенсації (грошова допомога на оздоровлення) за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та сім'ям за втрату годувальника.

Порядком виплати органами соціального захисту населення щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.01.2000 № 1 (z0048-00) , чинним на час спірних правовідносин, було встановлено, що підставою для призначення допомоги на оздоровлення є, зокрема, письмова заява особи, якій провадиться виплата допомоги, та довідка з місця роботи або органу, що виплачує пенсію, із зазначенням терміну останньої виплати допомоги. Термін виплати допомоги визначається за погодженням з громадянином, який звернувся по допомогу. Законами України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) розмір мінімальної заробітної плати встановлювався: з 01.01.2007 - 400 грн., з 01.04.2007 - 420 грн., з 01.07.2007 - 440 грн., з 01.10.2007 - 460 грн. на місяць.

Встановлений в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 26.07.96 № 836 (836-96-п) розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідав розміру, встановленому законами України.

Розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законами України, згідно з внесеними Верховною Радою України змінами до державного бюджету зростав кожен наступний рік. При цьому, вказані закони не містили обмежень щодо застосування статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та розмір мінімальної заробітної плати, встановлений відповідними законами України, а не постановами Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 26 липня 1996 року №836 (836-96-п) та "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 12.07.2005 № 562 (562-2005-п) .

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнані неконституційними з дня ухвалення цього рішення.

До набрання чинності рішення Конституційного Суду України щорічна допомога на оздоровлення у 2007 році підлягала сплаті в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 12.07.2005 № 562 (562-2005-п) , а з 09.07.2007 - виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актам вихідним критерієм обрахунку такої допомоги виступала мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

На час виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у червні 2007 рік, відповідач діяв відповідно до діючого законодавства. Рішення Конституційного суду України не мають зворотної дії в часі і у суб’єкта владних повноважень після їх прийняття не виникло додаткових зобов’язань по перерахунку допомоги, а тому суди попередніх інстанцій помилково прийшли до висновку про порушення прав позивача при сплаті щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"щорічно до 5 травня інвалідам війни другої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Частиною 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги інвалідам II групи відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 360,00 грн. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими зупинялась на цей рік дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату нарахування і виплату позивачеві органами праці та соціального захисту населення щорічної грошової допомоги, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"були діючими, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, отримана ОСОБА_1 щорічна разова грошової допомоги до 5-го травня у 2007 році в розмірі 360,00 грн. була нарахована та виплачена управлінням праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області відповідно до діючого на той час законодавства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права –судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.05.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.09.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги до 5-го травня та на оздоровлення скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги до 5-го травня та на оздоровлення відмовити.