К-40202/09-С Про перерахунок пенсії - 31.03.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська на постанову Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська про перерахунок пенсії, -

У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська про визнання незаконним рішення щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) за 2006-2008 роки у розмірі 4471,20 грн.

Постановою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2009 року, яка змінена постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має статус "дитина війни"та отримує пенсію за віком.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV (3367-15) внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.

Дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було призупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону від 18 листопада 2004 року.

Таким чином, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Між тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) за 2008 рік, оскільки аналогічні 2007 року правовідносини склалися і в 2008 році: зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28 грудня 2007 року (107-17) , визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) № 10-пр/2008.

Отже, в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

На зазначені порушення суд апеляційної інстанції уваги не звернув та не виправив їх.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-15) , не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Отже, при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

За огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та зміну судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року скасувати.

Постанову Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2009 року змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини в наступній редакції:

"Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року."