Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2008

у справі № А-6/162-НА Господарського суду Хмельницької області

за позовом закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс"

до Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про визнати нечинними податкових повідомлень-рішень та зобов’язання надати висновок про відшкодування податку на додану вартість

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2007 позов ЗАТ "Агрофірма "Авіс""задоволений частково, визнані нечинними податкові повідомлення-рішення від 06.05.2007 № 0001162341/0, № 0001152341/0 з тих підстав, що позивач правомірно включив до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 281180,00 грн., сплачений в ціні придбаних основних фондів (комбікормового заводу) та будівельних матеріалів, призначених для реконструкції заводу, в загальній податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 року. В позові про зобов’язання відповідача надати органу Державного казначейства висновок про відшкодування ЗАТ "Агрофірма "Авіс""податку на додану вартість за лютий 2006 року відмовлено через неналежний спосіб захисту порушеного права.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2008 постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що комбікормовий завод та будівельні матеріали, придбані для реконструкції цього заводу, призначені для використання при виробництві позивачем сільськогосподарської продукції (птахівництва), а тому податок на додану вартість, сплачений в ціні цих основних фондів та товарно-матеріальних цінностей, підлягає включенню до податкового кредиту в спеціальній декларації ( декларація № 2 ) з податку на додану вартість.

В касаційній скарзі ЗАТ "Авіс"просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2008, залишити в силі постанову Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2007 з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: частини 3 ст. 13, частини 1 ст. 19 Конституції України, пункту 1.8 ст. 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.2 та 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7, пунктів 11.21, 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 № 168/97-ВР ( Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) )

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Кам’янець-Подільською ОДПІ проведена позапланова документальна перевірка з питань правомірності визначення заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість ЗАТ "Агрофірма "Авіс"за період з 01.01.2006 по 28.02.2006. В цей період серед видів діяльності ЗАТ "Агрофірма "Авіс""були, зокрема, розведення птиці, перероблення птиці та кролів. Підприємство мало статус сільськогосподарського товаровиробника та перебувало на спеціальному режимі сплати ПДВ, встановленому пунктами 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону № 168/97-ВР.

За результатами перевірки ДПІ складений акт від 27.04.2006 № 2846 234 21332083 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.05.2007 № 0001152341/0, яким товариству відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2006 року в сумі 4281180,00 грн., та № 0001162341/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 5633,00 грн. (в т.ч. 4333,00 грн. –основний платіж та 1300,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для цього слугував висновок контролюючого органу, що в порушення пунктів 11.21, 11.29 ст. 11 Закону № 168/97-ВР позивачем як сільськогосподарським виробником неправомірно включено до податкового кредиту загальної декларації податок на додану вартість у сумі 4581207,00 грн. по операціях з придбання комбікормового заводу та будівельних матеріалів для реконструкції заводу, тоді як ця сума підлягала декларуванню в спеціальній декларації з огляду на призначення придбаних основних фондів та товарно-матеріальних цінностей для використання у виробництві сільськогосподарської продукції ( продукції птахівництва).

Зазначені фактичні обставини щодо ведення позивачем податкового обліку знайшли підтвердження в судовому процесі.

Пунктом 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спору) встановлено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1.2 розділу 1 "Загальні положення" Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (z0250-97) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054 (z0250-97) (у редакції, чинній на час виникнення спору), платники податку, в яких згідно із чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) суми ПДВ повністю залишаються в розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.

Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі –Порядок акумуляції та використання коштів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271 (271-99-п) ( постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 291 (291-2009-п) ), на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Відтак, при визначенні об’єкта оподаткування платник податку на додану вартість, який підпадає під дію пунктів 11.21 та 11.29 статті 11 Закону № 168/97-ВР, і податкове зобов’язання, і податковий кредит декларує за спеціальною (скороченою) податковою декларацією. Оскільки позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобов’язанні за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, то й податковий кредит із податку на додану вартість, сформований за операціями із придбання призначених для виробництва сільськогосподарської продукції (продукції птахівництва) основних засобів і будівельних матеріалів, які будуть використані для збільшення балансової вартості останніх, має включатися до тієї самої декларації та відповідно зменшувати суму податку, що залишається в його розпорядженні.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні справи не допущено, правова оцінка встановлених обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2008 - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2008 - без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.