К-47044/09 Про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії - 31.03.2011 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 13.04.2009 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії,

У березні 2009 року ОСОБА_1. звернулася Солом’янського районного суду м. Києва з позовом до управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії.

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 13.04.2009 позовні вимоги ОСОБА_1. було задоволено частково. Визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва щодо відмови у виплаті ОСОБА_1. підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва здійснити виплату ОСОБА_1. підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 22.05.2008 по 31.12.2008. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва було залишено без задоволення, а ОСОБА_1. задоволено частково. Постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 13.04.2009 в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та ухвалено в цій частині нову постанову, якою зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва здійснити виплату ОСОБА_1. підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007 по 31.12.2007. В іншій частині постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 13.04.2009 залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 13.04.2009 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV (3367-15) внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то суди першої та апеляційної інстанції дійшли до правильного висновку, що вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.

Дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було призупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону від 18.11.2004.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-15) , не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 (107-17) визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 (v010p710-08) № 10-пр/2008.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Отже, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 та постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 13.04.2009, яку було змінено рішенням суду апеляційної інстанції, у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії –без змін.