Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів:

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

Гордійчук М.П.

Бим М.Є.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційний розгляд адміністративної справи за касаційними скаргами Одеської міської ради та Одеського міського управління земельних ресурсів на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 року за позовом Одеської міської ради до СПД – ОСОБА_1. та Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області за участю третьої особи Одеського міського управління земельних ресурсів про визнання протиправним та часткове скасування розпорядження, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, –

Одеська міська рада звернулася з позовом до СПД –ОСОБА_1. та Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним та часткове скасування розпорядження, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка розташована в межах міста Одеси відповідно до рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 2 від 29.12.2000, рішення Одеської міської ради № 2655-ХХІІІ від 20.07.2001 "Про погодження межі м. Одеси", рішення Одеської обласної ради № 347-ХХІІ від 07.08.2001 "Про межі міста Одеси", Постанови Верховної Ради України № 3064- III від 07.02.2002 (3064-14) "Про зміну меж міста Одеси" та акту від 31.08.2002.

Постановою Господарського суду Одеської області від 09.11.2006 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 року апеляційні скарги СПД –ОСОБА_1. та Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області задоволені. Постанову Господарського суду Одеської області від 09.11.2006 року скасовано. В позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішенням суду апеляційної інстанції Одеська міська рада та Одеське міське управління земельних ресурсів звернулися з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржники ставлять питання про скасування рішення суду апеляційної інстанцій та просять залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.12.2003 розпорядженням Адміністрації № 932 земельна ділянка площею 0,364 га, що знаходиться на перехресті вул. Маршала Жукова та вул. Левітана на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району (за межами населених пунктів) надана в довгострокову оренду терміном на 25 років для будівництва та експлуатації автомобільної мийки СПД, а 26.12.2003 між СПД та Адміністрацією укладений нотаріально посвідчений договір оренди зазначеної земельної ділянки, що зареєстрований у Овідіопольському районному відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Державного комітету України по земельних ресурсах у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області за № 040552900018 від 25.08.2005 р.

Відповідно до п. 29 ст. 85 Конституції України до виключних повноважень Верховної Ради України належить утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст.

Постановою № 3064- ІІІ від 07.02.2002 (3064-14) "Про зміну меж міста Одеси" Верховна Рада України постановила: "включити у межі міста Одеси Одеської області 46.0 гектарів земель Усатівської сільради Біляївського району, 526.0 гектарів Красносільської сільради, 361.9 гектарів земель Крижанівської сільради Комінтернівського району, 329.0 гектарів земель Авангардівської селищної ради, 1078.0 гектарів Таїровської селищної ради Овідіопольського району, передати до відання Таїровської селищної ради Овідіопольського 43.0 гектарів земель міста Одеси і затвердити межі міста загальною площею 16242.0 гектари".

Даних про те, які саме земельні ділянки мають увійти в нові межі міста Одеси, а які земельні ділянки, навпаки, передаються до відання Таїровської селищної ради, в цій постанові не міститься.

Стаття 173 Земельного кодексу України визначає межу адміністративно-територіального утворення як умовну замкнену лінію на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. У межах конкретного адміністративно-територіального утворення здійснюється повноваження компетентних органів.

Технічними вказівками по складанню проектів встановлення меж сільських населених пунктів, що затверджені Державним комітетом України по земельних ресурсах 30.10.1991 р., передбачено, що проекти встановлення меж сільських населених пунктів розробляються на підставі завдання на проектування.

Межі району, села, селища, міста, району у місті не тільки встановлюються, але й змінюються за проектами землеустрою, які розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями відповідно до техніко-економічного обґрунтування розвитку адміністративно-територіальних утворень та генеральних планів населених пунктів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що факт включення нових земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не припиняє права власності і права користування цими земельними ділянками. Правовий режим вказаних земельних ділянок може бути змінений лише у випадку їх вилучення (викупу) у відповідних суб’єктів з відшкодуванням збитків в повному об’ємі згідно вимог чинного законодавства.

Рада та Управління вважають, що актом від 31.08.2002 р. були встановлені в натурі на місцевості межі міста Одеси по суміжності з Овідіопольським районом Одеської області за проектом, розробленим Одеським філіалом Інституту землеустрою УАНН та межові знаки пред’явлені Одеській міський, Таїровській, Авангардівській селищним та Прилиманській сільській радам та передані останнім на зберігання.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень є об’єктами обов’язкової державної експертизи. Висновки державної експертизи є обов’язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об’єктів державної експертизи, реалізація яких без позитивного висновку експертизи (усунення зазначених зауважень) є правопорушенням (ст. ст. 35, 40 вказаного Закону).

Згідно листа Державного комітету України по земельних ресурсах № 14-02-7/821 від 09.02.2005 р. –на даний час межі м. Одеси в натурі (на місцевості) не встановлені, направлений до Держкомзему України технічний звіт по встановленню межі м. Одеси не пройшов державну землевпорядну експертизу і направлений на доопрацювання, оскільки при обрахуванні площі міста за результатами геодезичної зйомки виявлено розбіжності між обчисленою фактичною площею міста та межами міста, затвердженими Постановою Верховної Ради України. У разі подальшого зволікання (з боку Одеської міської ради) у вирішенні питання щодо встановлення в натурі (на місцевості) морської та суходільної межі м. Одеси Держкомзем України буде звертатися з клопотанням про скасування Верховною Радою України Постанови від 07.02.2002 р. № 3064-ІІІ (3064-14) , що також підтверджено листом Одеського міського голови № 03-30/132 від 14.12.2005.

Згідно даних державної звітності за формою 6-зем станом на 25.08.2005 р. зазначені у Постанові Верховної Ради землі фактично залишаються на території Овідіопольського району Одеської області та не входять до меж міста Одеси.

Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з п. 1 прикінцевих Положень Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 05.02.2004 р. № 1457-ІV (1457-15) , у разі якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог ст. ст. 174, 175 та 176 ЗК України, розмежування земель державної та комунальної власності проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до меж, прийнятих для обліку земель у складі державного земельного кадастру.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (2768-14) .

В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи наведене, та те, що спірна земельна ділянка розташована за межами Таїровської селищної ради на території Овідіопольського району Одеської області та до сьогоднішнього часу не увійшла і не передана, у встановленому законом порядку, до меж м. Одеси, то суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що голова Адміністрації правомірно і в межах своєї компетенції ухвалив розпорядження № 932 від 22.12.2003 р. про надання спірної земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 25 років для будівництва та експлуатації автомобільної мийки СПД.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 222, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційні скарги Одеської міської ради та Одеського міського управління земельних ресурсів залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.