Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Гордійчук М.П.

Конюшка К.В.

Гончар Л.Я.

Бим М.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Господарського суду Сумської областi від 23 вересня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське підприємство обслуговування житла" до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання нечинним рішення, -

Постановою Господарського суду Сумської областi від 23 вересня 2008 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське підприємство обслуговування житла" задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року апеляційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено частково. Рішення першої інстанції змінене з підстав задоволення позову.

На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, в якій Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач прийняв рішення №25 від 2 червня 2008року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" за матеріалами справи №02-063/36-2008 про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та подання від 17 травня 2008року 3104 про попередні висновки у справі.

Вищевказаними актами було визнано дії ТОВ "Сумське підприємство по обслуговуванню житла", які полягають у неподанні інформації на вимогу голови Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14 березня 2008року №01-26/6571 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та на позивача накладено штраф у розмірі 3400 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач постановив оскаржуване рішення щодо неподання позивачем інформації на запит відповідача під час розгляду ним заяви громадянина на дії ТОВ "Сумське підприємство по обслуговуванню житла", розгляд яких виходить за межі компетенції відповідача. ТОВ "Сумське підприємство по обслуговуванню житла" обслуговував 224000 кв. м житла в 1500 млн. кв. м в м. Суми, тобто його частка складає 14,9%. Ніякого рішення АМК України щодо визначення його монополістом на момент прийняття рішення не існувало.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" № 3659-ХП від 26.11.1993 року ( далі - Закон № 3659-ХП (3659-12) ) основними завданнями Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Згідно до ч.1 ст. 22-1 Закону №3659-ХП суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно - господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Як вбачається з рішення Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.06.2008 року відповідач направив запит до ТОВ "Сумське підприємство обслуговування житла" про надання інформації. Проте Товариством у зазначений термін інформація не була надана. При цьому ТОВ "СПОЖ"не зверталося до територіального відділення з проханням подовжити термін надання інформації на зазначену вимогу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції"у разі вчинення суб’єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки, органами Антимонопольного комітету України накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Згідно з частиною 5 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі, коли доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті накладається у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При визначенні розміру штрафу враховано наступні обставини:

- ТОВ "СПОЖ"порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчинило вдруге (рішення ВІД 22 вересня 2006 року №37 по справі №02-06/22-2006);

- ТОВ "СПОЖ"не співпрацювало з територіальним відділенням та не сприяло розслідуванню у справі.

ТОВ "СПОЖ"на вимогу Голови тер відділення від 22 квітня 2008 року №01-26/963 не надало інформації щодо розміру доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2007 рік.

Відповідно до п.6 Прикінцевих Положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001року №2210-Ш (2210-14) Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (2132-12) втратив чинності, тому колегія суддів, вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в своїй постанові неправильно посилався на цей закон.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Колегія судів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача № 25 від 02.06.2008року про застосування до позивача 3400 грн.00 коп. штрафу відповідає чинному законодавству.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції колегія суддів врахувала, що за змістом її мотивувальна та резолютивна частини суперечать одна одній.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, оскільки висновок судів про

Керуючись ст.ст. 221, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Постанову Господарського суду Сумської областi від 23 вересня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське підприємство обслуговування житла" відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.