Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Конюшка К.В., Сіроша М.В., Харченка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 травня 2008 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, –

У березні 2008 року ОСОБА_1. звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації з позовом, в якому просив стягнути з відповідача недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2007 роки в сумі 3375,35грн. відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 травня 2008 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Красилівської райдержадміністрації виплатити ОСОБА_2 1175 грн. недоплаченої одноразової грошової допомоги за 2007 рік. Зобов’язано Міністерство фінансів України та Міністерство праці та соціальної політики України перерахувати ці кошти через Державне казначейство України для управління праці та соціального захисту населення Красилівської РДА. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року апеляційну скаргу Міністерства фінансів України задоволено частково. Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 травня 2008 року скасовано та постановлено нову, якою позов задоволено частково. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області щодо неповної виплати на користь позивача разової грошової допомоги до 5-го травня за 2007 рік неправомірними. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену разову щорічну грошову допомогу як учаснику війни до 5-го травня за 2007 рік в сумі 1 175 грн. 18 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації звернулось з касаційною скаргою, у якій просить ці рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому касатор посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з цим погоджуються сторони, що позивач ОСОБА_1. є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"позивачу щорічно до 5 травня повинно надаватись 5 мінімальних пенсії за віком, як учаснику бойових дій.

Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізій норм законів, що мають однакову юридичну силу. Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп (v004p710-97) у справі про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше". Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

Посилання судів першої та апеляційної інстанції на Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) у справі №1-29/2007, якими визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) та Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) у справі № 10-рп, якими визнано деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), у тому числі, і положення пунктів, якими зупинено на ці роки дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги, колегія суддів вважає помилковим, оскільки ці рішення були прийняті після закінчення строку проведення цієї допомоги.

Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 05 травня), відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, у лстаннього відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік відповідно до Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (3551-12) .

Отже, для вирішення цього спору судам попередніх інстанцій необхідно було визначитись, який із зазначених вище законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у правовідносинах, що виникли.

Як було зазначено вище, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в ч

асі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене вище, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, оскільки висновок судів про зобов’язання зробити виплату одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2007 рік є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, –

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 травня 2008 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги - відмовити.

постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку, які встановлені ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.