ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" березня 2011 р. м. Київ К-46781/09
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційний розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2008 року і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві про зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала на те, що вона має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю і непрацюючого пенсіонера, а тому на підставі ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі – Закон України № 796-ХІІ (796-12)
) має право на отримання доплати до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Посилаючись на те, що зазначена доплата виплачується у розмірі меншому, ніж встановлений Законом України № 796-ХІІ (796-12)
, позивач просила зобов’язати відповідача провести відповідний перерахунок цієї доплати.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2007 року позов задоволено. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області здійснити позивачу перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, з 1 липня 2007 року по 1 січня 2008 року з розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року постанову суду першої інстанції змінено, виклавши її резолютивну частину наступним чином: "Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_6 відповідно до ст. 39 Закону України № 796-ХІІ, встановивши зазначену доплату в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року".
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФ як непрацюючий пенсіонер.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 (106а-91-п)
місто Біла Церква віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується на одну мінімальну заробітну плату.
Дію вказаної норми статті 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"від 19 грудня 2006 року № 489-V (489-16)
(далі – Закон № 489-V (489-16)
).
Зупинення дії абзацу другого частини першої статті 39 Закону № 796-ХІІ, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, як зазначив суд апеляційної інстанції, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судами встановлено, що на виконання ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"відповідачем щомісяця виплачувалася позивачу передбачена цією статтею виплата в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п)
.
Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанції з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнали, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п)
, яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких обставин правильним є висновок судів попередніх інстанції щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати до пенсії в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 (836-96-п)
.
При цьому ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2008 року у незміненій частині і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: