Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2008

у справі № 5-7-17/298 Господарського суду Закарпатської області

за позовом суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області

про скасування рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2008, позов задоволений, скасоване рішення ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області від 14.06.2007 № 000158/1751/0/757/2183311869/5808 про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 736792,00 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області просить скасувати прийняті у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, вважаючи, що судами попередніх інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства СПД –приватного підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2006 по 31.03.2007, за результатами якої складений акт перевірки від 08.06.2007 № 102/1751 та прийняте вказане рішення.

Згідно акту перевірки підприємцем порушений пункт 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ) внаслідок не проведення у період 01.10.2006 по 31.10.2006 розрахункових операцій з продажу нафтопродуктів на загальну суму 147358,40 грн. через реєстратор розрахункових операцій.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265/95-ВР (265/95-ВР) .

Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

За порушення вимог цього Закону (265/95-ВР) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (пункт 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР).

У відповідності до ст. 10 вказаного Закону перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 23.08.2000 року № 1336 (1336-2000-п) затверджений перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - постанова).

Пунктом 22 цієї постанови (1336-2000-п) дозволено проводити діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (56/95-ВР) надано статус гірських з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Селищу Ясеня, в якому розташована АЗС, з використанням якої позивач здійснював підприємницьку діяльність, відповідно до ст. 2 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"від 15.02.1995 № 56/95-ВР, постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських"від 11.08.1995 № 647 (647-95-п) наданий статус гірського.

Перевищення позивачем встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 (1336-2000-п) граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій, встановленого для населених пунктів, що мають статус гірських, в розмірі 200 тис. грн., судами першої та апеляційної інстанції правильно оцінено як таке, що не може бути підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій. Такий висновок відповідає встановленій у справі обставині щодо використання позивачем в господарській діяльності АЗС контейнерного типу. Згідно ж постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій"від 07.02.2001 № 121 (121-2001-п) терміни, з настанням яких суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язання проводити готівкові розрахункові операції, які здійснюються на АЗС, через реєстратори розрахункових операцій встановлені за виключенням контейнерних АЗС.

Відтак, порушення позивачем пункту 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР не мало місця, розрахункові операції відображені у книзі обліку розрахункових операцій та розрахунковій книжці.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2008, постанову Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.