ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" березня 2011 р. м. Київ К-22872/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Харченка В.В.
Суддів: Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
Гордійчук М.П.
Сіроша М.В.
Секретар судового
засідання Домбровський І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Комсомольське рудоуправління"на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Комсомольське рудоуправління"до голови Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа –ОСОБА_1 про скасування розпорядження,-
в с т а н о в и л а:
У травні 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Комсомольське рудоуправління"звернулося до суду з адміністративним позовом до голови Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа –ОСОБА_1 про скасування розпорядження.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року позовні вимоги задоволено. Скасовано розпорядження голови Старобешівської районної державної адміністрації від 11.04.2008 року № 195 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 в оренду терміном на 3 роки для обслуговування будівлі насосної станції №НОМЕР_1 з переходом права власності на нерухоме майно із земель Роздольненської сільської ради".
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року рішення першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції Відкрите акціонерне товариство "Комсомольське рудоуправління"звернулося з касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалене рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, згідно державного акту від 30.07.2002р. серії II –ДН № 002854 на право постійного користування землею, виданого Роздольненською сільською радою народних депутатів Старобешівського району Донецької області, Комсомольському Державному рудоуправлінню надано у постійне користування 760,30 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення та обслуговування промислових об’єктів відповідно до рішення Роздольненською сільською радою народних депутатів від 14.02.2000р.
17.03.2003р. за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 придбав у власність нежитлову будівлю колишньої насосної станції, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальної площею –50,50 кв.м., виробнича площа –50,50 кв.м. на землі Петровської сільської Ради, що підтверджено витягом Старобешівського бюро технічної інвентаризації від 29.09.2003р. права власності ОСОБА_1 на зазначене майно.
Розпорядженням голови Старобешівської районної державної адміністрації №195 від 11.04.2008р. гр.. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на з роки для обслуговування будівлі насосної станції №НОМЕР_1 з переходом права власності на нерухоме майно із земель Роздольненської сільської ради.
Суд вважає зазначене розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини –це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Об’єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України (254к/96-ВР)
, цим Кодексом (2768-14)
, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Зазначена стаття встановлює особливий правовий режим земельної ділянки прибережної захисної смуги та обмежує коло суб’єктів, які можуть мати ці землі у власності, виключаючи з нього громадян.
У відповідності до ч. 5 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Ця норма закону передбачає можливість переходу права користування земельною ділянкою, на якій розташована придбана у власність будівля, у залежності від особливостей правового режиму земельної ділянки, на якій розташована придбана у власність будівля.
Статтею 85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об’єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних. Спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.
В порушення ст. 85 Водного кодексу України ВАТ "Комсомольське рудоуправління"своєї згоди на вилучення земельної ділянки із земель, наданих йому у постійне користування, для обслуговування будівлі насосної станції ОСОБА_1 не давало.
Споруди насосних станцій розташовані у прибережній смузі, у теперішній час вони не придатні для експлуатації за цільовим призначенням, ВАТ "Комсомольське рудоуправління"згоди на спеціальне водокористування ОСОБА_1 не надав, а останній у встановленому законом порядку не отримав дозволу на спеціальне водокористування.
Таким чином розпорядження голови Старобешівської районної державної адміністрації від 11.04.2008р. №195 суперечить вимогам Земельного кодексу України (2768-14)
, Водного кодексу України (213/95-ВР)
та підлягає скасуванню.
Судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції було ухвалено відповідно до закону та скасоване судом апеляційної інстанції помилково, що, відповідно до вимог статті 226 КАС України, є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 210, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Комсомольське рудоуправління"задовольнити. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року –скасувати, залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15)
.