ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" березня 2011 р. м. Київ К-6308/10
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Карася О.В., Нечитайла О.М., Островича С.Е., Федорова М.О.,
секретар судового засідання Подолянко Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Старобільському районі Луганської області
на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2009 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року
у справі № 2-а-2279/2009
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у Старобільському районі Луганської області
про визнання бездіяльності незаконною та стягнення підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 (далі –позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Старобільському районі Луганської області (далі –відповідач) про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 –2008 роки у сумі 3891,90 грн., при нарахуванні пенсії з 01 серпня 2009 року враховувати статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Позивач зазначив, що він відноситься до категорії діти війни та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки та виплати.
Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УПФУ у Старобільському районі Луганської області щодо нездійснення нарахування і належних виплат ОСОБА_1 як дитині війни недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Зобов’язано УПФУ у Старобільському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату доплати щомісячно державної соціальної допомоги до пенсії в розмірі 30% від пенсії за віком як дитині війни ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 1426,11 грн. Зобов’язано УПФУ у Старобільському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату доплати щомісячно державної соціальної допомоги до пенсії в розмірі 30% від пенсії за віком як дитині війни ОСОБА_1 з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року постанову Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2009 року залишено без змін.
В касаційній УПФУ у Старобільському районі Луганської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року і постановити нове рішення.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Позивач –ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відноситься до категорії діти війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-15)
, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Так, станом на момент виникнення спірних правовідносин, розмір мінімальної пенсії за віком визначений був лише статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування"і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум"прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.2 статті 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (z0441-02)
(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 2 статті 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР)
і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік"з метою приведення окремих норм законів відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", який набрав чинності 02 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"не приймалися.
З огляду на те, що встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Так, Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16)
та Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17)
дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
(справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційними), зокрема, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16)
, а саме: пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.
Також, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (v010p710-08)
(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційними).
За таких обставин та враховуючи приписи частини 2 статті 152 Конституції України, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що перерахунок та виплату пенсії позивачу необхідно здійснювати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Разом з тим, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов’язання УПФУ у Старобільському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату доплати щомісячно державної соціальної допомоги до пенсії в розмірі 30% від пенсії за віком як дитині війни ОСОБА_1 з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат, помилково не встановив кінцеву дату –22 червня 2009 року –дату постановлення рішення судом першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно частини 3 статті 105 Кодексу адміністартвиного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15)
не містить положень, які б давали позивачу право звертатись до суду із вимогою щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії в майбутньому, тобто в той період часу, коли відповідачем ще не вчинені дії (не допущена бездіяльність) які могли б бути визнані судом неправомірними, не встановлено підтвердженого належними доказами факту порушення суб’єктом владних повноважень вимог законодавства, що має тенденцію удосконалення шляхом внесення змін в нормативні акти або в окремі його положення.
Оскільки у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, та виходячи з того, що суди зобов’язали здійснити перерахунок пенсії за 2009 рік, починаючи з 01 січня 2009 року без зазначення кінцевої дати, суд касаційної інстанції вважає за правильне змінити оскаржені судові рішення, обмеживши період здійснення перерахунку за 2009 рік датою "22 червня 2009 року".
Відповідно до частини 1 статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 225, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Старобільському районі Луганської області задовольнити частково.
Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року змінити, виклавши абзац 4 резолютивної частини постанови Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2009 року у такій редакції:
"Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Старобільському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату доплати щомісячно державної соціальної допомоги до пенсії в розмірі 30% від пенсії за віком як дитині війни ОСОБА_1 з 01 січня 2009 року по 22 червня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат."
В решті постанову Старобільського районного суду Луганської області від 22 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року залишити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
|
_____________________ Л.І. Бившева
_____________________ О.В. Карась
_____________________ О.М. Нечитайло
_____________________ С.Е. Острович
_____________________ М.О. Федоров
|