Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Карася О.В., Нечитайла О.М., Островича С.Е., Федорова М.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Березнегуватському районі Миколаївської області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року

у справі № 2-а-565/2009

за позовом Прокурора Березнегуватського району Миколаївської області в інтересах ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у Березнегуватському районі Миколаївської області

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

21 листопада 2008 року прокурор Березнегуватського району Миколаївської області звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 (далі –позивач) з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Березнегуватському районі Миколаївської області (далі –відповідач) про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; визнання бездіяльності УПФУ у Березнегуватському районі Миколаївської області щодо невиплати ОСОБА_1 встановленої законодавством соціальної допомоги дітям війни неправомірною; зобов’язання УПФУ у Березнегуватському районі Миколаївської області здійснити нарахування невиплаченої ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) за 2006 –2007 роки в сумі 2744,25 грн. і забезпечення її виплати.

Прокурор зазначив, що позивач відноситься до категорії діти війни та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії позивачу не виплачувалось, просив зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки та виплати.

Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2009 року визнано неповажною причину пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду за захистом своїх прав за 2006 рік і в поновленні зазначеного строку відмовлено. Позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УПФУ у Березнегуватському районі Миколаївської області, яка виразилась в невиплаті ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року підвищення розміру пенсії за віком в розмірі 30% мінімальної пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зобов’язано УПФУ у Березнегуватському районі Миколаївської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової соціальної гарантії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2009 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Зобов’язано УПФУ у Березнегуватському районі Миколаївської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% мінімального розміру пенсії зав віком з розрахунку за період з 21 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі УПФУ у Березнегуватському районі Миколаївської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року та залишити позов без задоволення.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Позивач –Мальченко Володимир Михайлович, який народився 24 жовтня 1938 року, відноситься до категорії діти війни.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-15) , не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Так, станом на момент виникнення спірних правовідносин, розмір мінімальної пенсії за віком визначений був лише статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум"прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з підпунктом 7 пункту 2.2 статті 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (z0441-02) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 2 статті 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй.

Частиною 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік"з метою приведення окремих норм законів відповідність із цим Законом (3235-15) було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", який набрав чинності 02 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"не приймалися.

З огляду на те, що встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Так, Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"було обмежено.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), зокрема, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , а саме: пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.

За таких обставин та враховуючи приписи частини 2 статті 152 Конституції України, а також зважаючи на дату звернення прокурором в інтересах позивача з позовом до суду, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що перерахунок та виплату пенсії позивачу необхідно здійснювати за період з 21 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Березнегуватському районі Миколаївської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Березнегуватському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.