К-40381/10-С Про нарахування та виплату суми підвищення до пенсії - 30.03.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2009 року по справі №2-а-2018/09/0114 та ухвалу Севастополького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим про нарахування та виплату підвищення до пенсії дітям війни, -

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим з вимогою зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2008-2009 роки у сумі 1958,70 грн. та її стягнення.

Постановою Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду в Нижньогірськогму районі Автономної Республіки Крим провести донарахування та виплату на користь позивача щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18 листопада 2008 року по 01 жовтня 2009 рік, у розмірі 1095,60 грн. Зобов’язано управління Пенсійного фонду в Нижньогірськогму районі Автономної Республіки Крим виплачувати позивачу щомісячну державну допомогу соціальну допомогу, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Севастополького апеляційного адміністративного суду постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2009 року змінено та викладено в наступній редакції: "зобов’язано управління Пенсійного фонду в Нижньогірськогму районі Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити на користь позивача державну соціальну допомогу у розмірі30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за період з 01.11.2008 року по 31.12.2008 рік у розмірі 199,20 грн. та з січня по листопад 2009 року у розмірі 1125,60 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що права позивача порушені та підлягають поновленню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 22 травня 2008 року (v010p710-08) , згідно з яким втратили чинність зміни, що були внесені до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"пунктом 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, виходячи з наступного.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка регулює питання державної соціальної підтримки дітей війни, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом (2195-15) , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"зупинено на 2006 рік.

Законом Украї (3521-15) ни "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"від 19 січня 2006 року вказаний пункт статті 77 виключено та статтю 110 викладено в такій редакції: "Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

Кабінет Міністрів України протягом 2006 року будь-яких рішень, на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", не приймав.

Таким чином, у 2006 році державну соціальну підтримку дітей війни, що передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджено не було.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) №6-р/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнані неконституційними з дня ухвалення цього рішення.

Таким чином, з 09 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Частиною третьої статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", із змінами, внесеними Законом України (1004-16) "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 15 березня 2007 року, встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Пунктом 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"було викладено в такій редакції:

"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

Положення пункту 41 розділу II вказаного Закону (3551-12) втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни був мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"стосовно застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першої цієї статті, тільки щодо визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-15) , не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Отже, право на підвищення пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2008 році, виникло з 22 травня 2008 року, тобто з дня визнання неконституційними положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Вирішуючи спір, суди прийшли до обґрунтованих висновків про те, що починаючи з 22 травня 2008 року суб’єкт владних повноважень порушив право позивача як дитини війни на соціальний захист.

Позовні вимоги за 2009 рік також підлягають задоволенню, оскільки норма ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2009 рік зупинена чи обмежена іншими нормативними актами не була. Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розмірі соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Необхідно зазначити, що судом апеляційної інстанції вірно було змінено постанову суду першої інстанції в частині виключення абзацу щодо зобов’язання відповідача в подальшому проводити нарахування та виплату державної соціальної допомоги з 01.01.2009 року, оскільки законодавством передбачено захист прав та інтересів особи, які порушені, але не встановлення права на майбутнє.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.

За правилами ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим, - залишити без задоволення.

Ухвалу Севастополького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року, якою було змінено постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим про нарахування та виплату підвищення до пенсії дітям війни, - залишити без змін.