ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" березня 2011 р. м. Київ К-39425/10
|
Головуючого судді-доповідача –Малиніна В.В.,
Суддів –Бутенка В.І., Лиски Т.О., Мойсюка М.І., Ситникова О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2009 року по справі №2-а-305/09 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок надбавки до пенсії як дитині війни, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська з вимогою визнати дії відповідача неправомірними, стягнути недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по січень 2008 року та зобов’язати нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15)
.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2009 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача, щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у зазначений період. В решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить їх рішення скасувати.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що права позивача порушені та підлягають поновленню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07)
, яким визнано неконституційним пункт 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"було зупинено на 2007 рік та Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08)
, згідно з яким втратили чинність зміни, що були внесені до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"пунктом 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, виходячи з наступного.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка регулює питання державної соціальної підтримки дітей війни, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом (2195-15)
, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"зупинено на 2006 рік.
Законом України (3521-15)
"Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"від 19 січня 2006 року вказаний пункт статті 77 виключено та статтю 110 викладено в такій редакції: "Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".
Кабінет Міністрів України протягом 2006 року будь-яких рішень, на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", не приймав.
Таким чином, у 2006 році державну соціальну підтримку дітей війни, що передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджено не було.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07)
№6-р/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнані неконституційними з дня ухвалення цього рішення.
Таким чином, з 09 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьої статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", із змінами, внесеними Законом України (1004-16)
"Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"від 15 березня 2007 року, встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Вирішуючи спір, суди прийшли до обґрунтованих висновків про те, що починаючи з 09 липня 2007 року суб’єкт владних повноважень порушив право позивача як дитини війни на соціальний захист.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.
За правилами ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська, - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2009 року по справі №2-а-305/09 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок надбавки до пенсії як дитині війни, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.