Головуючого судді-доповідача –Малиніна В.В.,

Суддів –Бутенка В.І., Лиски Т.О., Мойсюка М.І., Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2009 року по справі №2а-936/09 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року по справі №2а-936/09 року за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними і стягнення державної допомоги, -

ОСОБА_2 звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій незаконними та стягнення недоотриманої частини матеріальної допомоги за 2008 рік.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Поновлено позивачу строк звернення до суду та зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст..15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з липня 2008 року по грудень 2008 року. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог та ухвалено нову постанову про відмову у задоволені позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити її позов в повному обсязі.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, має доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позивач вважає, що зазначена допомога була виплачена в менших розмірах ніж було передбачено діючим, на той час, законодавством України.

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог мотивовано тим, дії відповідача є протиправними, оскільки він повинен був нарахувати та сплатити позивачу допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" з урахуванням вимог ст.58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", а саме, за період з липня 2007 року по грудень 2008 року.

Суд апеляційної інстанції, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відмовив в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не мала права на таку допомогу у 2008 році, а відповідач діяв на той час в рамках діючого законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції зважаючи на наступне.

Статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 23 частини Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"були внесені зміни, які вступили в силу з 1 січня 2008 року і у відповідності до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Враховуючи те, що УПСЗН в 2008 році виплачувало позивачу допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку щодо правомірності дій останнього.

Таким чином, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні. Доводи касаційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.

За правилами ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року по справі №2а-936/09 року за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними і стягнення державної допомоги, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.