ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" березня 2011 р. м. Київ К-11209/08
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Гончар Л.Я.,
Суддів: Сіроша М.В.
Гордійчук М.П.,
Бим М.Є.,
Харченка В.В.,
при секретарі: Домбровському І.В.
за участю: представника відповідача –Копитчака Є.І., представника третьої особи, Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об’єднання"- Маковія В.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова на постанову Господарського суду Львівської області від 7 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2008 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т. Шевченка", треті особи: Державний комітет телебачення і радіомовлення, Державна акціонерна компанія "Українське видавничо-поліграфічне об’єднання"про стягнення витрат на виплату пенсій, –
ВСТАНОВИЛА:
Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка"про стягнення витрат на виплату пенсій.
Постановою Господарського суду Львівської області від 7 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2008 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова подало до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, у яких просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка"є корпоративним підприємством Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об’єднання", та утворене відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.1998 №1870 "Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об’єднання" (1870-98-п)
, шляхом перетворення Українського науково-дослідного інституту поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка у Відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка", в порядку передбаченому Указом Президента України від 15.06.1993 №310/93 "Про корпоратизацію підприємств", Закону України "Про господарські товариства" (1576-12)
, Закону України "Про управління об’єктами державної власності" (185-16)
, Закону України "Про холдингові компанії" (3528-15)
, та інших нормативно-правових актів, регламентуючих корпоративні правовідносини.
Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова нараховано за період 2002-2004, 14315,07 грн., які ВАТ "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка"повинно відшкодувати Пенсійному Фонду України, як різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12)
і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Відповідач відмовився відшкодовувати зазначену суму з посиланням на те, що ВАТ "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка"є господарюючим суб’єктом, що підтверджується його Статутом та відсутність фінансування державного замовлення не може змінити статус ВАТ з господарюючого суб’єкта на бюджетну установу.
Рішення судів попередніх інстанцій, про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивовані тим, що діючим законодавством не передбачено покладення на державні не бюджетні установи та організації, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України і за рахунок коштів госпрозрахунку обов’язку щодо відрахувань на виплату різниці у розмірі пенсій наукових працівників.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність"№1316-ІV від 20.11.2003 (1316-15)
, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом (1316-15)
, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації – за рахунок державного бюджету; для наукових (науковопедагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів Ш-ІV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50% різниці пенсії, призначеної за цим законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №372 "Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації" (372-2004-п)
визначений аналогічний порядок фінансування.
Згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12)
, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", а саме п.2 передбачає, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50% різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів Ш-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу, інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Положення Закону України "Про наукову і наукову –технічну діяльність" (1977-12)
не містять положення, яке б передбачало звільнення підприємства від обов’язку відшкодовувати Пенсійному фонду України різниці між сумою призначеної пенсії за цим Законом (1977-12)
та сумою пенсії обчисленою, відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.
Таким чином, суди попередніх інстанцій, помилково дійшли висновку, що чинним законодавством не передбачено покладення на державні не бюджетні установи та організації, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету України і за рахунок коштів госпрозрахунку обов’язку щодо відрахувань на виплату різниці у розмірі пенсій наукових працівників,
Зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 14315, 07 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова задовольнити.
Постанову Господарського суду Львівської області від 7 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2008 року скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з ВАГ "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка"на користь Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова 14315,07 грн. (чотирнадцять тисяч триста п’ятнадцять гривень, 7 копійок.) витрат на виплату пенсій та 143 гривні (сто сорок три гривні) державного мита на користь Державного бюджету.
постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в строки та в порядку встановленими ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.