Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів : Бутенка В.І.

Лиски Т.О. (доповідач)

Мойсюка М.І.

Малиніна В.В.

Ситникова О.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про нарахування підвищення до пенсії дитині війни, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 19 липня 2010 року, -

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни за 2006-2007 та по жовтень 2008 років.

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 30 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 19 липня 2010 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має статус дитини війни, а тому згідно ст. 6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, які стосуються 2006 року та січня-квітня 2008 року, суд попередньої інстанції правильно зазначив, що вони не підлягають задоволенню, оскільки положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , якими обмежувалася дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2006 рік, не були оскаржені до Конституційного Суду України, а відповідні положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) Конституційним Судом України з 22 травня 2008 року і до того часу підлягали обов’язковому виконанню на всій території України.

Що стосується позовних вимог за 2007 рік, то судом правильно враховано, що п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007 (v0a6p710-07) , у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень окремих статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (489-16) (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України.

Зважаючи на те, що ч. 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, то початковою датою здійснення перерахунку підвищення до пенсії є 09.07.2007 року (дата прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) ). Щодо кінцевої дати здійснення такого перерахунку, то вона визначається днем закінчення строку дії Закону про бюджет на 2007 рік, тобто 31.12.2007 роком включно.

Правові підстави вирішення позовних вимог щодо 2008 року також були правильно визначені судом попередньої інстанції.

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 (107-17) внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову за 2008 рік, суд вірно виходив з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 19 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.