Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого –Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Мороз Л.Л., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва, Державної податкової адміністрації України, про зобов’язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Подзігун Катерини Віталіївни –представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва, на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року,

У грудні 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ДПА України про зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що вони є православними християнами і через свої релігійні переконання не згодні з присвоєнням їм ідентифікаційних номерів. Тому, на підставі Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів" (320/94-ВР) позивачі звернулись до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та до ДПА України із заявами про те, що в подальшому здійснювати їх облік як платників податків та здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою, а також не надавати ідентифікаційні номери їхнім малолітнім дітям, а видати ОСОБА_3, ОСОБА_4 довідку про те, що вони мають право здійснювати будь які платежі без ідентифікаційного номеру. Проте, відповідачі у своїх відповідях фактично відмовили їм, посилаючись на Порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи –платника податків та інших обов’язкових платежів, не звернувши увагу на те, що позивачі вже скористалися цим Порядком. Так, ідентифікаційні номера, що належать ОСОБА_1, ОСОБА_2 дійсно знищуються, але позивачів ставлять на облік за номером і серією паспорта громадянина України, а не за раніше встановленою формою обліку платників податків (по прізвищу, імені, по-батькові, місцем проживання). Тому, присвоєння ідентифікаційного номера –цифрового позначення та примушення здійснювати будь-які майнові зобов`язання під ідентифікаційним номером замість власного імені порушують їх права та інтереси.

Просили суд:

- зобов’язати ДПА України виключити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів про ОСОБА_1, ОСОБА_2, які обліковуються за серією то номером паспорта;

- зобов’язати ДПА України та ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснювати в подальшому облік ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як платників податків та інших обов’язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання);

- зобов’язати ДПІ у Шевченківському районі м. Києва скасувати інформацію про ОСОБА_1, ОСОБА_2;

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проставити у паспорті ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою;

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів про ОСОБА_1, ОСОБА_2 та не надавати ідентифікаційний номер малолітнім ОСОБА_3, ОСОБА_4;

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Києва видати ОСОБА_3, ОСОБА_4 довідки з текстом: "Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера"та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою;

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі м. Києва після отримання ОСОБА_3, ОСОБА_4 паспорта громадянина України внести на відповідні сторінки запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та не вносити щодо них дані до Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2010 року адміністративний позов задоволено частково. Судом зобов’язано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва видати ОСОБА_3, ОСОБА_4 довідки із завіреним підписом відповідальної особи круглою гербовою печаткою наступного змісту: "Довідка видана ОСОБА_3 в тому, що він має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру", "Довідка видана ОСОБА_4 в тому, що вона має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру". В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2010 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання ДПА України виключити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів про ОСОБА_1, ОСОБА_2, які обліковуються за серією та номером паспорта та щодо зобов’язання ДПА України та ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснити облік ОСОБА_1, ОСОБА_2, як платників податків та інших обов’язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання). В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Подзігун К.В. –представник ДПІ у Шевченківському районі м. Києва посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

З касаційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує судові рішення лише в частині задоволення позову, в решті рішення судів відповідач та позивач в касаційному порядку не оскаржують.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1, ОСОБА_2 є прихожанами Свято-Миколаївського собору Свято-Покровського жіночого монастиря м. Києва. 2 червня 2009 року позивачі звернулися із заявами до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та до ДПА України в яких просили здійснювати в подальшому облік як платників податків та інших обов’язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем, по-батькові, за місцем проживання), анулювати в паспорті на сторінці 7 раніше проведений запис то проставлений штамп про право здійснювати будь які платежі без ідентифікаційного номеру, знищити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів, проставити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.

26 вересня 2009 року ОСОБА_2 звернулась в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до відповідачів з заявами в яких просила вести облік ОСОБА_3, ОСОБА_4 за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем, по-батькові, за місцем проживання), не вносити інформацію про них до Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів та видати їм довідки, які б підтверджували право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.

На вказані заяви позивачі отримали відповіді від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ДПА України в яких було відмовлено у вирішенні зазначених питань та запропоновано звернутися до суду. Щодо малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 було письмово повідомлено, що після досягнення ними 16-річного віку та отримання паспорта громадянина України через свої релігійні чи інші переконання вони зможуть відмовитися від прийняття ідентифікаційного номеру, звернувшись до податкового органу за місцем їх проживання.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів"від 16 липня 1999 року № 1003 для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов’язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Тобто, діючим законодавством визначено право громадян на перераховані умови реєстрації фізичних осіб –платників податків та на відмітку про це у паспорті, яке не може бути порушеним.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів"до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.

З огляду на вищезазначене, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог щодо зобов’язання ДПА України виключити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів про ОСОБА_1, ОСОБА_2, які обліковуються за серією та номером паспорта та щодо зобов’язання ДПА України та ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснити облік ОСОБА_1, ОСОБА_2, як платників податків та інших обов’язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання).

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача надати довідки, які б підтверджували право осіб в інтересах, яких подали позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2, здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру, суди попередніх інстанцій виходили з того, що, оскільки, малолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4 не мають паспорту громадянина України, а тому вони можуть скористатися правом на отримання вказаної довідки.

Такий висновок судів є помилковим та не відповідає нормам матеріального права.

Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 є малолітніми та не мають права на отримання паспорта громадянина України.

Чинним законодавством України передбачений порядок внесення відмітки щодо ідентифікаційного номеру лише до паспортів.

Тому, своє право щодо відмови від ідентифікаційного номеру через свої релігійні або інші переконання ОСОБА_3, ОСОБА_4 зможуть використати після досягнення ними 16-річного віку, звернувшись із відповідною заявою до податкового органу за місцем їх проживання.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій в цій частині підлягають скасуванню.

В решті постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Подзігун Катерини Віталіївни –представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року в частині зобов’язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва видати ОСОБА_3, ОСОБА_4 довідки з текстом: "Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера"та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою скасувати та в цій частині відмовити в задоволенні позову.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року залишити без зміни.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.