Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого –Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Мороз Л.Л., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління праці і соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року,

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є учасником бойових дій, тому відповідно до статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"(далі – Закон від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (3551-12) ) щорічно до 5 травня має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Однак, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , відповідачем виплачено за 2007 рік 280 гривень.

Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті допомоги повинен керуватись лише Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , позивач просив стягнути з відповідача невиплачену грошову допомогу за 2007 рік у розмірі 1770 гривень 30 копійок.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що для врегулювання спірних правовідносин у цій справі пріоритетними є норми Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Такий висновок зроблений судами з порушенням правил застосування норм матеріального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з цим погоджуються сторони, що позивач є учасником бойових дій.

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас, відповідно статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"від 19 грудня 2006 року встановлено виплату цієї допомоги в розмірі 280 гривень.

Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, що є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій. При цьому дія статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"на час виникнення спірних правовідносин була зупинена пунктом 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Однак суди, задовольняючи позов, не врахували вище зазначених норм матеріального права про зупинення дії норми, за якою позивач мав право на отримання допомоги в більшому розмірі. Тобто, суди застосували недіючу норму права.

Посилання судів на пункт 1 Рішення Конституційного Суду України №6–рп/2007 від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) у справі №1-29/2007, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), деякі положення закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , у тому числі і положення пункту 13 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частину 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги колегія суддів вважає помилковим, оскільки це рішення було прийнято після закінчення строку проведення цієї допомоги. Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня 2007 року) відповідач діяв відповідно до чинного законодавства.

Таким чином у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік відповідно до Закону від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (3551-12) .

З огляду на викладене рішення судів першої та другої інстанцій підлягають скасуванню.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, а суди першої та апеляційної інстанцій лише порушили норми матеріального права, тому колегія суддів приходить до висновку про ухвалення нової постанови, якою слід відмовити в задоволенні позову.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.