Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліна Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області на постанову господарського суду Луганської області від 25.12.2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 06.03.2007

у справі № 8/794н-ад

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тітан ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську

про скасування рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тітан ЛТД" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську про скасування рішення.

Постановою господарського суду Луганської області від 25.12.2006 позовні вимоги задоволено, скасоване рішення Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області № 00004223400/0 від 13.11.2006, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 503, 40 грн., з яких: державне мито у сумі 3, 40 коп., витрати на надання правової допомоги у сумі 500 грн.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 ухвалу господарського суду Луганської області від 25.12.2006 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Луганської області від 25.12.2006 та ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 06.03.2007, Державна податкова інспекція у м. Лисичанську, Головне управління Державного казначейства України у Луганській області оскаржили їх в касаційному порядку. В скаргах просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти по справі нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційні скарги вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Торезі Донецької області проведено перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності у належній йому господарській одиниці - гральному залі для семи гральних автоматів, розташованому за адресою: м. Торез Донецької області, Мікрорайон № 1, район магазину "Дубок" та складено акт № 000054 від 26.10.2006.

Акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності № 000054 від 26.10.2006 передано до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області, оскільки місцезнаходження ТОВ "Тітан ЛТД" є м. Лисичанськ Луганської області.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення № 00004223400/0 від 26.10.2006 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 340 грн.

Перевіркою встановлено правопорушення у вигляді проведення розрахункових операцій за одну гру на гральному автоматі на суму 0, 50 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону (265/95-ВР) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Крім того, згідно з ст. 16 цього Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону (265/95-ВР) .

Статтею 16 вказаної вище норми Закону (265/95-ВР) визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону (265/95-ВР) , а відповідно до частини 4 вказаної статті планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) є спеціальним.

Відповідно до матеріалів справи, посадові особи державної податкової служби були допущені до проведення перевірки, заперечень щодо її проведення зі сторони представника позивача не надійшло.

Щодо встановлених контролюючим органом порушень, слід зазначити, що відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом (265/95-ВР) , проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Відповідальність за невиконання зазначених обов'язків передбачена п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 6 додатка до постанови Кабінету Міністрів України N 121 "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) встановлені конкретні строки переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій для гральних автоматів - до 31.12.2006.

Таким чином, з зазначеної дати, суб’єкти господарювання, які використовують гральні автомати, мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Контролюючим органом перевірка застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій проведена 26.10.2006. Отже, на час проведення відповідачем перевірки встановлений Кабінетом Міністрів України термін застосування реєстраторів розрахункових операцій для гральних автоматів не настав.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судами встановлено, що позивачем доведено здійснення витрат на правову допомогу, що підтверджено договором доручення від 13.11.2006, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 12 від 13.11.2006 про оплату юридичних послуг у сумі 500 грн., актом приймання виконаних робіт за договором доручення від 25.12.2006 та участю представника позивача в судах першої та апеляційної інстанціях.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області на постанову господарського суду Луганської області від 25.12.2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 у справі № 8/794н-ад слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області відхилити.

Постанову господарського суду Луганської області від 25.12.2006 та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 у справі № 8/794н-ад залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .